За останні роки у структурі українського суспільства відбулися докорінні зміни. У нашій країні Уявилися люди, яких прийнято називати бізнесменами. На щастя, період «дикого бізнесу» для нашої країни уже закінчився, тому все частіше ми замислюємось: яким повинен бути сучасний бізнесмен? Які І)иси мають бути йому властиві?
Мене дуже тішить той факт, що нашим сучасним бізнесменам є з кого брати приклад. Адже українська історія знає не лише великих промислових магнатів, але й бізнесменів-меценатів, патріотів, які ревно піклувались про долю свого народу, своєї країни. Безперечно, це були люди з багатим внутрішнім світом, щедрою душею. У своєму житті вони керувалися високими моральними принципами і громадянською свідомістю. Ці справжні українські патріоти відзначалися шляхетними намірами і прагненням робити добро, невтомно працювати на благо своєї держави. Гідними шхоплення є справи видатних українських меценатів — братів Терещенків, Василя Симиренка.
Приємно усвідомлювати, що традиції меценатства не занепали й у наш час. І сьогодні є такі ж чудові люди. Серед них— Петро Яцик, який зробив значні пожертвування у фонд видання «Енциклопедії українознавства». Саме ця людина запропонувала щороку проводити в Україні конкурс знавців української мови.
Варто згадати також Омеляна й Тетяну Антоновичів, які заснували доброчинну фундацію, що присуджує почесні премії в галузях україністики як у нашій країні, так і за кордоном. Вони є постійними інвесторами українознавчих дослідницьких програм.
Звичайно, не всі українські бізнесмени можуть зараз виділити значні кошти на розвиток науки, культури, освіти. Але кожному українському бізнесменові повинні бути притаманні такі риси, як порядність працьовитість, надійність
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
План до статьи Форма викладу думок залежить від того, з якої нагоди пишеться лист. Так, для листа-співчуття його автор знайде не тільки відповідні слова, а й певні синтаксичні конструкції, і все це в комплексі буде спрямоване на те, щоб якось розрадити людину в її біді. Написавши дату, автор звертається до людини, якій адресує листа. Залежно від змісту, а також від ступеня близькості між тими, що листуються, у звертанні вживають різні епітети: шановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий та ін. Іменник, що означає людину, до якої звертаються, має стояти в кличному відмінку: брате, сестро, мамо, Іване, Галино, Іване Петровичу. Якщо звертання виражене сполученням імені й по батькові, то обидва слова вживаються в кличному відмінку: Іване Петровичу, Галино Дмитрівно. Коли ті, що листуються, говорять одне одному Ви, то це слово має писатися з великої літери. Звертання до адресата може бути ускладнене привітанням-побажанням, яке передує звертанню й епітету: добрий день, здрастуйте і под. Наприклад: Добрий день, дорогий друже! або Здрас304 туй, Олексію! Додає звертанню інтимності присвійний займенник мій: Дорогии мій друже! або Мій дорогий друже! Далі автор листа розповідає про своє ж иття, здоров’ я, родинні новини, про речі, що становлять спільний інтерес. Він написати, що нового в того, до кого звертається, і закінчує лист побажанням здоров’я, щастя; передає вітання. Звичайно, можуть бути відхилення у плані викладу, зумовлені певними обставинами, але для людей з нормальними взаєминами характерна доброзичливість, повага, що виражається мовними кліше — привітаннями, побажаннями благополуччя. Автор листа має передбачити, як одержувач його послання поставиться до написаного, чи не зачепить його самолюбства якесь зауваження або спогад про щось неприємне. Отже, пишучи листа, кожен має дбати про дотримання мовних та етичних норм (За Є. Чак
У мене є найкраща подруга. Звати її Ліда. Вона живе у квартирі поряд із моєю. Із Лідочкою ми знайомі з раннього дитинства. Вона старша за мене на один рік. Проте це не заважає нам дружити.
Ліда дуже чемна, вихована, розумна дівчинка. Вона має довге русяве волосся, гарний гостренький носик та завжди рум'яні щічки. Лідочка напрочуд симпатична дівчинка. А ще вона дуже гарний друг, який завжди до Я щаслива, що маю таку чарівну людину поряд!