Контрольний письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих вражень або за картиною в худужньому стилі з використанням відокремлених означень та обставин!

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.

Объяснение:

На щастя життя дарує кожній людині другий шанс  або надію на нього.  Знаєте , кожного дня я просинаюся з думкою, що сьогодні буде новий день ,  і , напевно, він буде не такий, як попередній, та на жаль, кожен вівторок схож на середу а середа на четвер. Але ж одного ранку все ж таки ви прокинетесь и відчуєте,  що буденність не проносить  вам нічого окрім звичок, і ,мабуть,зробите нарешті те, що змінить ваше життя. Але ж зверніть увагу , що це лише надія. І нічого не станеться до поки ви нічого не зробите.  Між нами кажучи можна  придумати багато причин зробити щось пізніше і тішити себе мріями , але  ж,здається , мало-то  не хоче знайти причину щоб не звертати уваги на ті причини. Отож, по правді кажучи, бути мрійником приємно лише у своєму світі, а серед людей потрібно бути людиною. Чи не час свої мрії зробити бажаннями ,а бажання  своїми цілями?  Все у ваших руках. Усім відомо , що посієш , те й пожнеш.

З раннього дитинства нас вчать завжди говорити правду, поважати працю. Правдива людина намагається не робити поганих  вчинків, яких їй довелося б соромитися..І потім приховувати від батьків і друзів. Всім відомо, що «шило в мішку не сховаєш». Так і правда - десь випливе. І людині буде соромно за брехню, з нього будуть сміятися. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і погані вчинки. Чесна людина завжди викликає повагу, тому що вона ніколи не обманює. А брешуть тільки труси і невиховані люді. Висновок такий: треба говорити завжди тільки правду.