Звукобуквений аналіз слів: їхала, женя, жолудь!

Объяснение:

На розлогому ,широко-листому гілі нашого саду, у його духмяних травах ,відстребало відщебетало моє дитинство. Сад, першим учив мене мріяти допомагав пізнавати світ і себе ,в тому світі.

Як я, тоді хотів швидше подорослішати! Тепер проживши половину життя, шкодую що має вічного дитинства.

Саду ,того вже давно не має, бо він вітцвів і відродив своє. Повільно, обережно ступаючи йду по претужалівому чорноземові батькового городу щоб городу боляче не було. Пригріта весняним сонцем земля ,парує-дихаючи на мене прілим торішнім зіллям і картоплинням. Я принюхуюся до тих пахощів наче до яблуневого цвіту ,наче до лежаних у сині антонівок.

Сади - як добрі люди лешають назавжди по собі світлу і добру пам'ять. Люди іноді бувають підступними, злими й скупими а сади лише добрими й щедрими.

З-поміж безлічі книг виділяються ті, що мають для народу значення заповітне. До таких належить "Кобзар"Тараса Шевченка. Це книга , яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

У цій визначній книзі клекоче ціле море горя народного. Щодалі він мовби росте своєю силою, славою ,непогасним світлом тієї енергії, що її колись випромінило його серце.

До всіх народів світу , до цілого людства, приходить нині Шевченко. Кожен народ читатиме його по-своєму. По-своєму читає Шевченка нове покоління, беручи з його невичерпно щедрої спадщини те , є найближчим, найжагучішим для людей сучасності