Завдання 1. Знайти у реченнях прийменники. Визначити прийменники складні та складені, вказати відмінок. Після дощу сонце засяє. Коло води ходячи, намокнеш. Поля попід небом безкраї. Хто часто в дорозі, був під возом і на возі. З метою заохочення членів драматичного гуртка наказую преміювати їх поїздкою до Львова. З вогнем не жартуй, а воді не вір. Незважаючи на дощик, зустрічаємося на площі. Бережи час, бо його за гроші не купиш.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

«доля»  — дуже складний і неоднозначний термін. чи можна сформувати долю? сформувати, зліпити, як із сирої глини, своє життя. хтось упевнений, що «робить долю» сам, для іншого це карма, визначене майбутнє. тому свою роботу я назву так:   «що формує особистість людини». особистістю прийнято вважати сукупність рис характеру, які людина проявляє в різній обстановці. і чим більше таких рис, тим, як правило, цікавіше для нас ця персона. «це особистість! » — говорять про людину неординарного, упевненого в собі, що має вплив на інших людей, авторитету. на формування особистості впливає не тільки виховання й обстановка в сім’ї, але й пізніше, уже у свідомому віці, прагнення культурно розвитися, досягти якихось ідеалів, бажання бути потрібною й корисною людиною для суспільства, а може, і одержати повагу й пошану, стати знаменитим.

        саме від того, що ми хочемо одержати від життя, від запитів, і залежить наша доля. всупереч сформованій думці, що людина дорослішає до вісімнадцяти років, скажу — особистість формується протягом всього життя. і якщо говорять, що його вже ніщо не змінить, йому вже тридцять, це жахливо! адже рік у рік ми розвиваємося, збагачуємо себе новими знаннями, аналізуємо їх, якось реагуємо, а виходить, змінюємося. тобто із усього вищесказаного можу підбити підсумок, що в першу чергу людина формує свою особистість сам, а виходить, і «створює» свою долю. крім цього великий вплив має початкове виховання, перший поштовх до розвитку. з іншого боку, діють не залежні від нас обставини. як говориться, «життя кидає нас зі сторони убік». чомусь найчастіше «цікава особистість» виявляється людиною, що пережила багато прикростей і нещастя, людиною із трагічною долею й важким дитинством. це вже стає якимось стереотипом. багато підлітків упевнені, що, щоб стати зіркою, треба втекти з будинку, посваритися з усіма друзями й т.д. трагедія життя стає невід’ємним компонентом шляху до досягнення успіху або слави. і часто забувається саме головне — талант.

так, можу погодитися: нещастя загартовують людину, роблять його більше твердим і критичним, але не вони породжують талант, це речі друг від друга незалежні. долю людини формує, якщо так взагалі можна виразитися — формує, він сам й різні обставини й ситуації, у які він попадає не зі своєї вини. тобто існують два початки в долі: особисте і випадкове можна назвати його предначертанное, тому що випадки править нами або вищою закономірністю, не відомо нікому. ми маємо безпосередній вплив на долю, можемо її змінити, прагнучи до тих або інших ідеалів, досягаючи певних цілей. усе в наших руках!