Бери ношу по собі, щоб не впасти при ходьбі . Повний синтаксичний розбір речення

    З давніх давен вишита сорочка вважається оберегом. Є символом краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. 

    Дівчата змалку навчалися вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого.  Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці. Тому такі сорочки дарують близьким та рідним людям. 

      Вишита сорочка є національним вбранням українців.  ЇЇ одягають на національні свята, в урочисті моменти життя.

1. Тупіт і пирхання. (тупіт, пирхання - підмети, речення називне).
2. Розкажіть мені що-небудь веселеньке. (розкажіть - присудок, речення означено-особове)
3. У газетах лають його дуже. (лають - присудок, речення неозначено-особове)
4. На це питання не можна відповісти відразу. (не можна відповісти - присудок, речення безособове).
5. Дощу вже не було чути. (не було чути - присудок, речення безособове).
6. Йому стало соромно за людство. (стало соромно - присудок, речення безособове)
7. Трохи видніється. (видніється - присудок, речення безособове)
8. Мені вже було нудно сперечатися і хотілося спати. (було нудно сперечатися, хотілося спати - присудки, речення безособове)