Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено): А. Дмухнув вітер понад ставом (?) сліду не стало. Б. Злітає листя з осокора (?) летять листки з календаря. В. Журиться жайворон-серпень (?) літня пора промина. Г. Садок вишневий коло хати (?) хрущі над вишнями іудуть. Д. Поети йдуть за горизонт (?) поезія зостається віч-на-віч з вічністю. Складним з різними типами синтаксичного зв ’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення: А. У городі, де грають струни п’яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані. Б. Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок. В. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. Г. Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне. Д .І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються. Складним з різними типами синтаксичного зв ’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення: А .І пахне сіно лугове, і зав’язь в чистих росах зріє, і в кожній гілочці живе на славний досвіток надія. Б.Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літняя нічка була, і сон був короткий, - він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла. В. Сірі тумани курилися над нашою землею, брудні та важкі хмари вистилали високе небо, холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий. Г. Я кажу: не було б Дон Кіхотів, вже б давно посивіла земля. Д .Ось сонечко світить надворі, сніг біліє, цвірінчать горобці. Пунктуаційну помилку допущено в рядку: А. Мабуть, у кожного так буває: часто у місті село сниться. Б. Світає - тане морок в небосхил. Світає - тане сутінь на землі. В. Для неї було ясно: якісь люди хочуть перешкодити концерту, але це їм навряд чи вдасться. Г .Дивися: час - великий диригент - перегортає ноти на пюпітрі. Д. Менше говори: більше вчуєш.

«не всякі жарти бувають чогось варті»

одного разу хлопчику захотілося розсмішити свій клас на уроці інформатики. спочатку він не знав, як це зробити, але побачив на сервері папку з непристойною назвою. хлопчак здивувався, але раптом вигукнув на весь клас: «дивіться, яку я папку зробив! ». всі над ним посміялись, а коли прийшов вчитель, розповіли йому, що цей учень зробив погану папку.

вчитель інформатики покарав хлопця за такий ганебний вчинок, хоч насправді учень лишень похвалився чужою провиною, але вже було запізно щось міняти. тоді хлопцю стало соромно, він збагнув, що його жарт виявився зовсім не смішним. не дарма ж народна мудрість каже: «не всякі жарти бувають чогось варті» (кудряшов анатолій)

i«ліпше своя хата, як чужа палата»

жив — був один чоловік. мав він сім’ю: маму, тата, брата та сестру. мав він і своє господарство, хату, коня, корову та овець! рано-вранці іван (так звали чоловіка) вставав і йшов ловити рибу, вдень він господарював, а ввечері, стомлений, відпочивав із сім’єю на ґанку.

все було добре, та чогось не вистачало. йому здавалося, що десь там вдалині є краще життя. він зібрав свої речі та покинув рідну домівку. довго іван блукав на чужині, але все, що він бачив, він порівнював з рідним домом. і нарешті хлопець зрозумів, що треба повертатися додому, бо ліпше своя хата, як чужа палата. (сафонов микита)

«яка робота, така й плата»

колись дуже-дуже давно жив у якомусь селі йонька. надумав він якось грошей заробити. розмірковував він, і дійшов висновку, що він прикинеться вправним кравцем. пішов він у інше село. там йому один чолов’яга замовив сорочку та штани. але йонька працював за принципом «косо, криво, аби живо», тому, коли той чоловік прийшов на примірку і побачив його роботу, він гнався за йонькою аж до його садиби.

правду кажуть в народі: «яка робота, така й плата! » (канов богдан)

Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.

Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим

Територія, на яку проект матиме вплив:

Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)

Орієнтовна кількість отримувачів вигод:

100 тис. осіб

Стислий опис проекту:

Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.