Виконайте повний синтаксичний розбір речення. Так Добриня з Янкою йшли три доби: вдень вони спали, а вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, бо зовсім знесиліли від голоду на північний захід – до Волги, до Чорного лісу, де Добриня сподівався знайти якийсь притулок і захисток.

Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі  хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!

Перше ССЦ. Крізь густу шапку дуба пробився перший промінь сонячного світла. Освітивши кожну гілочку, кожен листок, сонце повертається знову і знову, щоб всіх зігріти ласкавою турботою. Проміння його настільки тепле, що усі маленькі тваринки виходять зі своїх таємних сховищ, щоб тільки відчути на собі лагідні рухи сонячних зайчиків... Сонце йде повагом угору, а за ним змінюється і колір лісу.
Друге ССЦ. Заметушилися сороки. Десь тріснула гілка, а птахи, відчуваючи небезпеку якогось страшного звіря, спалахнули крилами, і полетіли в більш тихе місце. Птахи наповняли ліс швидше і швидше. Тут вони знайдуть притулок у теплі весняні дні. Пернаті друзі змагаються за найкраще місце для свого будинку - гнізда.  І вже ліс сповнився пташиним гамом.
Третє ССЦ. Показало носа зі своєї схованки ведмежа. Всю зиму воно пролежало у своїй темній барлозі, забувшись глибоким сном. Але сьогодні його пробудили дивні виголоси тварин: всі висловлювали подяку яскравій весні, що нарешті прийшла. Ведмежа було здивоване, адже він такої краси ще не бачив, - це була його перша весна. Усе розквітало і пахло. Повітря давало жагу на нові виклики природі. Клишоногий задоволений: ранок сьогодні - як ніколи. 

Ну, якось так :) Сподіваюсь, таке підійде.