Звертання і вставні слова у реченні: * є головними членами речення не є членами речення є другорядними членами речення

ответ:не є членами речення

Объяснение: до них не можна поставити питання

Звертання і вставні слова у реченні не є членами речення.

Я не совсем ронимаю , что вы имеете в виду, но... что-то. Может возьмете урывки
Завтра у нашій школі відбудеться виставка "Намалюй смайлик почуттів". Школа ніби жартує!
Кожен клас повинен підготувати величезний смайлик і жартівливу виставу! Ми з класом почали готуватися. По-перше, моя однокласниця Марійка дуже гарно малює. На ватмані А1 вона зробила величезний смайлик! Він посміхався! Потім Данилко й Михайло почали розмальовувати його! Звичайно, дуже гарно вийшло! Я, Діана, Тарасик, Софія й класний керівник ррийнялись за виставу! Уявляєте, я був бабусею! Хоча, мені навіть вже подобається це! Діана була моєю поганою онучкою, а Тарасик ії горе-кавалером. Софія грала лисичку, а Юлія Миколпївна (класний керівник) матусю Діани.Ми попрацювали на славу і перемогли! Всі були раді!
Ось так, школа вирішила пожартувати!Если что-то не так или не понятно, пиши в комментарии! Надо что-то написать, обращайся

Коли я ще малим був, та й с дідом до лісу ходим, по піньки, зустріли ми ведмідя. А ведмідь, дивний був, не такий, як усі. Підійшов до нього дід, дивиться на нього і бачить, що у ведмідя, того, вухо широке. Думав дід, думав, як це воно може так бути, та й не відгадав би, як би ведмідь не узяв російку балалайку, та й непочав грати. Ми із дідом, як почули, почали тікати від нього, а він за нами біг і грав на своїй балалайці. І не знаю, що було б тоді, як би нас не зустрів інший ведмідь. Дід вже думав, що кінець, а ні. Ведмідь взяв і пішол до іншого і на друге вухо йому став. Ой, не знаю, що стало із тим медвідям, а дивнішої історіі у мене не було.