*Теодори з васюківки* як сестра зверталася до хворого братика Яви.

   Я не змогла розпочати зі слова "пам"ятаю" оскільки сама з Києва, і у Єнакієвому ніколи не була :)
   Моє місто – Єнакієве. Це найкраще місто у цілому всесвіті. І якщо хтось зі мною не погодиться, то він просто мало тут був і не зміг його оцінити. Бо Єнакієве – це не тільки шахти й металургійний завод, це й парк Вознесенського, це літні театри, музеї, річка Кринка, це Свято-Покровський храм. (тут назви побільше всього, тобі видніше, а закінчи храмом).
  Єнакієве - це не лише моє місто. Тут народилися льотчик Георгій Береговий, вчений-хімік Олександр Бурба, поетеса Лариса Гараган, співак Юрій Богатиков. Але що найцікавіше, Єнакієве - це мала батьківщина Президента України, а це вже, погодьтеся, звучить гордо. А ще, Єнакієве було одним із перших міст у Донецькій області, у якого з'явився власний герб.
   Найбільше я люблю коли в моє місто приходить весна. Тоді розквітають каштани і бузок, дерева одягають смарагдове вбрання, вулиці стають жовтими від безлічі кульбаб і місто стає просто розкішним.
 І нехай тут багатенько заводського пилу і бруду, Єнакієве завжди буде для мене яскравим,барвистим, сповненим світла містом. Містом мого дитинства.

Ну щось таке вийшло:
1. Люди йшли під ту стрімку гору. Незміряні красоти відкрилися знову всім в маленькому струмку.
(Люди вийшли на гору і побачили красивий маленький струмок.)  

2. Змалку його обступали білі стіни. На них висіли вишиті маминими руками рушники.
(Змалку він бачив на стінах вишиті маминими руками рушники)  

3. Моє серце помінялось місцем з сонцем. Навколо весна, вітер і блакить.
(не можу одним реченням нічого придумати :))  

4. Молодь уся була на полі. Якраз настали жнива.
(Під час жнив уся молодь була на полі)  

5. Ще ясно сяє осіннє сонце.  Вже осіннім холодом потягає в повітрі .
 (Восени яскраве сонце вже не може прогріти холодне повітря)