Прийшла біла зима. Випав густий сніг. Найбільше радіють цій новині дітлахи. Їх не лякають морози й хуртовини. Адже можна весело кататися на ковзанах і лижах, спускатися, обганяючи вітер, з крутої гори.
Малюки юрбою вийшли на вулицю та вже намагаються зробити сніговика. Навіть морквину йому для носа приготували. Але сніг ліпиться погано, тому дітлахи незабаром вигадують собі іншу розвагу. Вони наздоганяють одне одного й намагаються повалити на землю. Шум, гам, сміх. Щоки у дітей зарум’янилися, носи стали червоними.
Объяснение:
вроде все
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитайте речення. Переробіть невідокремлеиі означення на відокремлені. Новоутворені речення запишіть. Зразок. Уже було видно вкриті лісом гори, – Вже було видно гори, вкриті лісом. 1. Поміж двома горами виднілося промите дощовою водою провалля. 2. Притулені на горах або сковані в проваллях дерева були пронизані сонцем. 3. Пообсадженій липами дорозі їхали люди в місто. 4. Викупаний сонцем і дощами колосуклоняється ниві. 5. Порізаний ярами строкатий степ лежав під крилами літака
Відповідь:
Взимку багато різних розваг. І всі діти люблять розважатися. Можна кататися на ковзанах,лижах,санчатах.Гратися в сніжки,ліпити снігову бабу. Також багато хто любить гратися в хокей. Але я,люблю розважатися взимку зі-своїми батьками.Кожної зими, тільки випаде пухкий сніг, ми їдемо за місто спускатися на санчатах з гірки. Як довго ми чекаємо вихідного дня.А особливо переживаємо, що розтане сніг. Але тільки прийде неділя і ми вранці погрузимо до машини санчатч та лижі,всі наші переживання забудуться , як страшний сон. І ось, ми всі з великим нетерпінням сидимо мовчки в машині мов боємося, що щось може зруйнувати наші сподівання. Навідь моя молодша систра, яка завжди крутиться, пищить, вередує,сидить тихенько,мов мишка. Я посміхнусь згадуючи переживання мама чи тепло ми одягнені,чи достатньо вона взяла їжі. Адже саме головне, що ми всі разом їдемо до нашого таємного місця. І ось всі сподівання здійснилися! Ми приїхали до нашої улюбленої гори. Швидко виймаючи санчата я взлітаю по крутій горі до самого її верха.Сідаю на санчата і личу до низу. І в обличчЯ мені летить холодний сніг, який миттю розтає і стікає по моїх щоках . Я личу на своїх санчатах сміючись від задоволення.а холодний вітер обвіває обличчя,здається,що відервусь від землі і полечу у синє небо.Але ось уже і кінець, цому диву, гора закінчилась зупиняюсь,хватаю мотузку і мершій знову на гору. А там мама з молодшою систрою зліпили смішного сніговика, а десь вдалені,минаючи кущі та дерева граційно спускається на лижах тато. І мені так добре на душі та весело, що моя родина така любляча та дружня. І як добре що взимку так багато різних веселих розвах.
Пояснення: