Визначи творення слів: Степовик, ніженька, дит' ясла, запорізький, піднебесся, Полісся, піднісся, розрісся, відтепер, медсестра, телемережа, зелень, приписати, надпис, захист, черговий, придунайський, молодь, добре, набагато, підмосковний, жовтизна, ПІП, сьогодні, мир, марево, прикручувати, світ, втридорога, чимдуж, одинадцять, сімсот, горілиць, поранений, військовий, НЛО

Объяснение:

Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"

До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...

Соснове - прикметник, означення; гілля - іменник, підмет; пошпигувало - дієслово, присудок; голками - іменник, додаток; в - прийменник, щоки - іменник, обставина; й - сполучник, крізь - прийменник, одяг - іменник, додаток; чіпляло - дієслово, присудок; вологу - прикметник, означення; лоскотну - прикметник, означення; павутину - іменник, додаток; на - прийменник, лоб - іменник, обставина; на - прийменник, вуха - іменник, обставина; на - прийменник, щоки - іменник, обставина; а - сполучник, плечі - іменник, додаток; холодила - дієслово, присудок; роса - іменник, підмет. (Складносурядне речення з протиставним сполучником а, розповідне, неокличне; І речення двоскладове, поширене, повне, неускладнене; ІІ речення двоскладне, поширене, повне, неускладнене) Так як речення складносурядне, то обидві частини рівноправні, а отже, не має головної і підрядної частини.

Объяснение:

-