Розставте розділові знаки: Наприкінці 50-х років минулого століття розкидана світами українська спільнота активно організовується довкола ідеї гідного пошанування Тараса Шевченка, генія і пророка свого народу, на честь «круглої» печальної дати — 100-річчя від дня його смерті. Найрезультативніше ця ідея почала здійснюватися на американському континенті, в Канаді і США. У цілому північноамериканська шевченкіана, не враховуючи календарів, лише за два роки — 1960-1961 — поповнилася 36-ма новими виданнями загальним обсягом 3950 сторінок. Осторонь цієї справи, звичайно, не міг стояти обраний 1951 року предстоятелем Української православної церкви в Канаді митрополит Іларіон, відомий донедавна в науковому світі як професор Іван Огієнко.

Наприкінці 50-х років минулого століття, розкидана світами, українська спільнота активно організовується довкола ідеї гідного пошанування Тараса Шевченка, генія і пророка свого народу, на честь «круглої» печальної дати — 100-річчя від дня його смерті. Найрезультативніше ця ідея почала здійснюватися на американському континенті, в Канаді і США.

У цілому північноамериканська шевченкіана, не враховуючи календарів, лише за два роки — 1960-1961 — поповнилася 36-ма новими виданнями, загальним обсягом 3950 сторінок. Осторонь цієї справи, звичайно, не міг стояти, обраний 1951 року предстоятелем Української православної церкви в Канаді, митрополит Іларіон, відомий донедавна в науковому світі, як професор Іван Огієнко.

Отметь как "лучший", если понравился ответ ʕ•ᴥ•ʔ

З кожним роком гаджетів у нашому житті появляється все більше і більше. І можна упевнено сказати, що людина залежна від них. Але найсумніше те, що ми забуваємо про старого друга - книгу. 

Декілька століть тому вони були рідкістю. Їх мали лише найзаможніші люди. Зараз книга є у кожному домі. І, на жаль, припадають пилом, адже у нас є комп'ютери, де можна знайти будь-яку книгу за лічені секунди. З одного боку, це добре, а з іншого... Чи зможуть колись комп'ютери замінити той приємний запах сторінок, ту обкладинку? Ніколи. 

Правду каже народне прислів'я, яке я перероблю на свій лад: "Комп'ютер собі май, а книжок не

Я дуже люблю свою школу. Мені подобається проводити там час. Для мене дні, коли я в школі пролітають дуже швидко і, кожні вихідні я не можу дочекатися, щоб знову піти в неї.

Мій день в школі дуже насичений. Спочатку ми сидимо на уроках. Уроки мені не все подобаються і вчителі бувають не дуже, але це не кожен день. Іноді дні просто чудові, особливо якщо є фізкультура і малювання. Я дуже люблю грати в м'яч на фізкультурі. Мені подобається футбол, але вчитель не завжди дозволяє грати з хлопцями. І ще я люблю малювати. Природа у мене виходить найкраще і дуже мені подобається. Вчителька навіть питала, чи не хочу я додатково займатися, але у мене немає часу. Так як після уроків я додатково займаюся танцями. Якщо вибирати між малюванням і танцями, то мені більше подобаються танці. Я дивлюся всі передачі про танці і в майбутньому хочу з танцями зв'язати своє життя.

Після такого напруженого дня приходжу додому і роблю уроки. Танці у мене не кожен день, тому іноді після уроків я можу трохи погуляти з хлопцями в футбол або посидіти з подружками. Іноді я не встигала зробити все уроки, вже було пізно, і мама лаялася, щоб я лягала спати. Але поганих оцінок у мене не було. Я виступала на всіх конкурсах і концертах, тому мені багато прощали. Цим я не хвалюся, але танці вже мені багатьом в житті допомагають.

Час, коли ти в школі найбезтурботніший і радісне. Ти кожен день бачиш своїх друзів, розмовляєш з ними, гуляєш і навіть йдеш додому. Розлучаємося ми з ними зовсім ненадовго, так як зі школи ми поверталися пізно, і час пролетить швидко. І як би я іноді ні втомлювалася, ці всі знання мені в житті обов'язково знадобляться. І тільки потрібно з позитивним настроєм виконувати всі завдання і життя в школі буде найяскравішою і веселою. Шкільний час найулюбленіше.