Твір на морально-етичну тему "Чи потрібна сучасній людині гідність?":
Гідність – що це таке? На мою думку, це поняття моральної свідомості. Саме гідність відтворює уявлення про цінність особистості. Це поняття характеризує особливе моральне ставлення особистості до себе і ставлення суспільства до неї. Чи потрібна сучасній людині гідність? Безумовно, потрібна. Людство йшло до цього поняття не одне століття, позбавляючись рабської та смиренної свідомості. І ми не можемо просто так лишитись гідності.
Я вважаю себе особистістю, яка має почуття власної гідності. Я багато працюю над собою, не дозволяю себе принижувати, уникаю підлабузників та й сама на опускаюсь до такого. Мене привчили до того, що честь, повага, стриманість та обов’язок – не просто слова, а якості, які роблять мене людиною. Я ціную гідність у людях і сама намагаюсь бути достойним членом свого суспільства.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Перепишіть, розкриваючи дужки. 1. Все так(же) над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра2. Пішов(би) я в Україну, пішов(би) додому, там (би)мене привітали, зраділи (б) старому (Т. Шевченко). 3. А серце б'ється, свіжий вітер дише, не (мов) би хоче остудить чоло (М. Рильський). 4. Сьогодні йому, як ні(коли), хотілося (чим)скоріш виїхати за місто( Л. Дмитерко). 5. Не так (то) робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Вже хто (зна) скільки часу минуло з тої пори (В. Кучер). 7. Гукати в минуле - даремна турбота, гукай у майбутнє - хто (небудь ) почує (О. Підсуха). 8. Тішся, дитино, поки (ще) маленька, ти (ж) (бо) живеш навесні (Леся Українка). 9. Що (кілька) метрів зупинялися передихнути(О. Гочар). 10. Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам і нашим дітям, ні (на) якій планеті(О. Довженко). 11. Цей дріт приносить телеграми хто (зна) (з) якої далини (М. Рильський).
Минула ніч, настав зимовий, притихлий ранок. Вулиці, засіяні снігом, блищали на сонці, що повільно сходило. Всі дерева стояли, укриті білою шубкою. Було тихо. Поступово на вулицях почали з'являтись перші перехожі. Вони рухались жваво, поспішаючи. Під їх ногами хрумкотів сніг, з'являлись доріжки. Зимовий ранок пробуджував всіх своєю свіжістю та морозом.
Дієприкметникові зоворти: притихлий ранок, засіяні снігом, укриті білою шубкою. Підкреслюємо хвилькою, як означення.