Яка мова краща діалог мені терміново!

Сперечалися росіянин та українеуь "Яка мова краща?"
-Для мене, Олеже, українська мова найкраща.
-Ти што, Андрєй, нє панімаєш? Русскім язиком разгаварівалі Лєв Талстой, Анна Ахматова, Владімір Маяковскій. Аднім словам, гєніальниє люді.
-І що? А мені моя найрідніша матуся співала колискову на ніч українською.
-Да што там мать!
-Не скажи, Олеже. Щоразу коли я розмовляю українською, мимоволі згадую рідне село, хату, тата з мамою.
-Я кстаті также.

Я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю ну просто я не знаю потому что я не знаю потому что не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потом ты не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю я не знаю что это такое потому что я не знаю если бы я знала что это такое Я бы знал что такое на их знаешь что это такое

 Я знаю життя з усіх боків і тих, що завжди не задоволені чимось – і в будь-якій ситуації починають тривожитися.  Гонта з ЗалізнякоЙтрубки закурили.  Страшно закурили .
Йдуть та й ідуть, чорні, похилі, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі... Йдуть і зникають у сірій безвісті (М. Коцюбинський
 Ми скликали зібрання виборців і він представлявся виборцям. Промовляв (І.  Франко). Я старий чоловік. Бідний чоловік (І. Франко). На Чубинського напав тепер страх. Ганебний, підлий страх (О. Довженко
Уже й час літній настав, спека стоїть нестерпна, а тут в холодочку ми сидимо і згадуємо, а ви…(
 А москалі їй назустріч, Як один, верхами
 Все, що на умі, то й на язиці
Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеть- ся когось
Купив уранці два тюльпани, один віддав тобі .