Підкресліть однорідні прислівники. Ми — українці. Мова наша українська. Ми розмовляємо, думаємо, щоденно, щохвилини. Без неї не мислимо свого існування. Вона бринить ніжно, дзвінко, мелодійно. Тому не дивно, що нашу мову називають солов’їною.

Україна схожа на мальовничу картину, у якій змальована вся краса нашої природи. У нашій країні багато звичаїв та обрядів на різні народні та релігійні свята. Прапор - честь нашої держави. Синє небо над золотою нивою- ось який зміст нашого прапора. В Україні існує багато красивих міст, які мають свої легенди. Також Україна багата на річки. Наша річка нагадує барвисту веселку під голубим небом. Якщо ви потрапите до нашої держави, то ви зрозумієте, що недарма Україну називають житницею Європи. Вас здивуют красою наші золотисті ниви, що колосіються над небом.        
              Отже Україна - це наймальовничий куточок усього світу! ( Пойдёт?)

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!