Підкресліть граматичні основи, назвіть головне і підрядне речення. Розставте розділові знаки. 1. І миті жодної не можна повернути щоб заново по-іншому прожить (В.Симоненко 2. Зерно в землю теж кладуть щоб воно воскресло в житі (Б.Олійник). 3. Я хочу щоб до наступної ери з кожного сьогоднішнього злочину не виросло завтрашніх двісті (Л.Костенко). 4. Той хто хоче хвилювати зворушувати тлювати серця читачів повинен сам бути схвильованим і зворушеним (З журн.). 5. Блажен хто жертву вміє нести за рідний край свій за народ (І.Огієнко). 6. Не можу пригадать кого я ждав на вулиці старого міста (Т.Осьмачка). 7. Ніхто не зуміє примусити людину дослухатись до чиїхось слів коли вони того не варті (В.Собко). 8. Я люблю коли буває осінню пахне яблуками в хаті (А.Малишко). 9. Коли зробиш кому бодай маленьке добро як стає на душі легко чисто (О.Гончар). 10. Які пишні села в цім краї бувають весною коли зацвітуть садки! (І.Нечуй-Ле¬вицький). 11. Благословенна будь же ти хвилино коли почула я дитячий крик (Л.Костенко). 12. Сонце стояло високо й світило так що майже ніде у дворі не було тіні (Марко Вовчок). 13. Хлопці вийшли до села з заходу так що тепер їм не було чого боятись (Г.Тютюнник). 14. Повела житами стежка неширока в поле де тополя мріє одинока (В.Симоненко). 15. Там поча¬лись мої дороги над рідним гомоном води де на піску маленькі ноги лишали мокрії сліди (В.Сосюра). 16. Де б я не був а все думками лечу в Донеччину свою (В.Сосюра). 17. Кажуть що вночі на передмістя осінь приблукала з хуторів (Є.Плужник). 18. Так тихо спокійно в зелених берегах що хочеться сісти на човен й по М.Коцюбинський). 19. Любить людей мене навчила мати і рідну землю що б там не було (В.Симоненко). 20. Хто в блакитному засвітив чудові зорі що горять у млі? (Г.Чупринка).