Прочитайте речення, випишіть дієслова, згрупувавши їх за ознакою перехідності/неперехідності. Обґрунтуйте свій вибір. Утворіть усі часові форми дієслів. 1. Усі, навіть найдрібніші, приємності, які ми робимо комусь, не забуваються (Н. Гербіш 2. Розгадував я шелест яворів (В. Крищенко). 3. Ми з осінню зіграєм в дві руки цю увертюру для стрімкого падолисту (С. Костюк). 4. З небокраю очей не звожу, де завії танцюють чардаш... (Л. Сердунич) 5. Усе віддати можна у ремонт, — авто, годинник, одежину з плюшу... Але найбільша марнота з марнот — полагодити знівечену душу (М. Жайворон).

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

   Текст-опис про океан з поданими словами пропоную скласти так:
   Океан - чари природи. Вабить океан своїми безмежними просторами усіх людей на Землі. Як голосно він клекоче та шумить. Ці звуки - музика океану. На піску видніються сліди різних представників живої природи. На хвильках катаються пташки. Хвиля піднімає своїх гостей та перекочує. Здається, що вода грається у квача. Ось одна хвиля наздоганяє іншу та зникає. Згодом з'являється ще одна. Біля океану панує атмосфера спокою та гармонії.