Складіть і запишіть твір-опис на тему "моє місто Харків" у художньому стилі складеним складним планом. Заранее

                                           Моє місто Харків.

Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста розташований прекрасний парк, який має ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Біля нього – площа Свободи, найбільша площа в Європі. Тут зазвичай проходять всі міські свята, на які збирається дуже багато людей, грає музика, пускають феєрверки. Тут же, неподалік, стоїть нова будівля Харківського Театру опери і балету – дуже цікава монументальна споруда, перед якою побудовано надзвичайно вражаючі фонтани. Вечорами багато молоді збирається біля них. Головна вулиця міста – Сумська. На ній також багато крамниць, банків, Палац Одруження і просто красиві будинки, в яких живуть харків’яни. Харків також крупний науковий і студентський центр. У ньому багато науково-дослідних і учбових інститутів, серед них є дуже відомі. Наше місто ще і великий промисловий центр. Тут роблять літаки, турбіни; трактори, телевізори, велосипеди. Правда, багато заводів зараз не працюють так, як раніше, але ймовірно, що з часом все налагодиться. У Харкові працю ють кінотеатри, театри, музеї, є цирк і планетарій. Тож багато дітей на канікулах відвідують виставки, ходять на вистави, дивляться фільми і розважаються. Навесні, коли розпускаються кучеряві клени і каштани, квітнуть абрикосиі вишні, зеленіє трава і світить лагідне сонечко, наше місто стає особливим! Люди частіше гуляють вулицями, посміхаються, і радіють, що живуть в такому красивому місті.

развития мирового сообщества конца XX - начала XXI вв. стало явление, получившее название глобализация.Понятие «глобализация» прочно вошло в социологию и повседневную жизнь в 90-е годы. Модный термин укоренился, каждый школьник, сдающий ЕГЭ по обществознанию, знает, что это такое. Мы пойдём дальше и расскажем, как глобализация непосредственно влияет на нашу жизнь.Глобализация – процесс унификации экономических, социальных и культурных норм и привычек по всему миру. Проще говоря, страны постепенно теряют самобытность, национальный колорит и перенимают культуру других государств.Глобализация — процесс неизбежный, охватывающий все стороны жизни общества.Глобализация – процесс дискуссионный.Причины, по которым это происходит:

Правительства стран придерживаются принципа невмешательства в экономику. Идеи рынка и свободной конкуренции преобладают в большей части земного шара. Это провоцирует вмешательство крупных транснациональных компаний и предприятий в политическую жизнь, они поучают чрезмерное влияние и воздействуют на принятие ключевых политических решений. Например, в середине 70-х годов в Чили американская корпорация ITT спровоцировала свержение левого правительства. Сальвадор Альен планировал национализировать телефонную компанию, тогда ITT профинансировали группировку, которая привела к власти диктатора Пиночета. Об этом свидетельствуют рассекреченные в начале двухтысячных документы ЦРУ.

Объяснение:

выбирай то что тебе нужно

Як я зустрів свого друга?

 

Мої матуся та тато казали часто про своїх друзів: "Ми з ними пуд солі з'їли". Я розумів, що цей вираз говорить про те, що мої батьки разом зі своїми друзями були у різних складних ситуаціях і залишилися після цього в гарних стосунках. Мені здавалося, що друзями можна бути і без "поїдання солі".

Але одного разу я зрозумів, чому мої батьки називали таких друзів справжніми.

Діло було так. Був самий звичайний день, котрий ничим не відрізнявся від інших днів, коли ти з ранку прокидаєшься та йдешь до школи, вчишься, додому та знов вчишься... Такий собі звичайний день. Так було і цього разу. Коли закінчилися уроки, мені мій приятель Сергій запропонував разом йти додому. Ми часто так робили, коли уроки у нас закінчувалися в один час. Для мене це було зручно, тому що по дорозі було весело, ми йшли, розмовляли, сміялися. Але цього разу, ледь ми відійшли від школи, нас зупинили декілька хлопців та почали затівати сварку, але, мабуть, не подобався із нас двох цим хлопцям лише я, і вони запропонували моєму другові йти своєю дорогою, лишивши мене з ними. Сергій нікуди не пішов, став поруч зі мною і сказав, що він не кидає своїх друзів у біді. Нам тоді не довелося дратися, тому що хлопців розігнав сусід, котрий проходив поруч. Але в той час, коли Сергій мене не залишив самого, а став поруч, я зрозумів, що зустрів справжнього друга, з котрим ми вже з'їли малесенький  горшик солі. Тепер я розумію батьків, коли вони на моє смішне питання, як вони зрозуміли, що поруч з ними ті, з ким треба їсти соль, відповідали, що мені душа сама підкаже, коли я зустріну справжнього друга. От моя душа тоді з п'яток і підказала мені про Сергія...