Відповідь:
Відчуття не повторності
І. Запишіть текст, виправивши орфографічні та пунктуаційні помилки.
Гори прадавні мудрі на вас хочеться дивитися і дивитися . Торкаютюся каміння і здається торкаються вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид замріяні ліси сліпучі сніги вікопомні скелі. На узгір,ї бачу розкинулися купками чагарники. Над ними здогадуюся обговорюють сільські бувальщини хвойні дерева ялини сосни смереки. А ще вище - вічні сніги.
Стою і не надивуюся тобою гірська неповторносте!
Синє небо ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі ви здаєтеся бличими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким видивом? Краса ота що правда відкривається не кожному. Лиш сміливий витривалий закоханий у природу представник роду людского а не байдужий споглядач відчує її сповна.
102 сл. Із часопису
ІІ. Виконайте тестові завдання.
1. У реченні «Хіба можна не захоплюватися таким видивом?» виділене слово є В означенням
А підметом Б додатком В означенням Г обставиною
2. Укажіть речення першого абзацу з однорідними членами Б друге,
А перше, друге Б друге, четверте В третє, п’яте Г четверте
3. У реченні «На узгір..ї бачу ро..кинулися купками чагарники» виділене слово є А додатком
А додатком Б означенням В обставиною Г не є членом речення
4. Словосполучення «представник роду людського» Б непоширене
А поширене Б непоширене
5. Речення «Стою і не/надивуюся тобою гірс..ка не/повторносте! є В непоширене односкладне
А односкладне поширене Б двоскладне поширене
В непоширене односкладне Г двоскладне непоширене
6. Запишіть речення. Зробіть повний синтаксичний розбір.
???
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вправа 2. Виділіть граматичні основи складних безсполучникових речень, розставте розділові знаки, поясніть уживання коми. 1. Сипле осипається листя гнуться горбляться берези плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах 2. Після денної спеки враз війнуло вітром зашумів ліс магнієво зблиснуло небо розламуючись у бомбових ударах грому (О. Гончар). 3. Глибоке зоряне небо місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й блідне перед наступаючим ранком східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком з сизої мли виринають непевними очеретами безлисті дерева… (М. Стельмах). 4. Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його вливав в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама молодість (І. Нечуй-Левицький). 5. Виднілася розкішна лісова земля по ній ніжно-голубою росою розбризкувались підсніжники (М. Стельмах). 6. Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря (О. Гончар). 7. Багата наша земля на таланти тягнуться наші люди до музичної творчості до пісні (П. Тичина). 8. Ходять хмари ходять хвилі на північнім небосхилі, чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі все заснуло в сірій млі ніч царює на землі (Г. Чупринка). 9. Заграва на сході почала синіти на землю спускався вечірній присмерк… (І. Сенченко). 10. Закурілася земля задиміла стрепенулися темні ліси і розправляючи підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору (Панас Мирний).
Объяснение:
Зоопарк. Яке це диво! Я так давно мріяв про зустріч із різними звірятками. Нарешті моя мрія здійснилась!
У неділю ми з татом поїхали до зоопарку. Спочатку автобус мчав по шосе, а потім ми їхали в метро. І ось довгождана зустріч. Перш за все, ми побачили великого шимпанзе. Я пригостив його смачним ескімо, він зрадів і кумедно бігав по вольєру. Чубатий какаду вражав своїми строкатими барвами. А якою чудовою була маленька колібра! Потім нашу увагу привернув незграбний кенгуру. Зачарований я був і рожевим фламінго. Стомлені та щасливі ми повернулись додому.