Переказ тексту краса і велич Рима

Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами  та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.

Рим  відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.

Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.

У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум.  Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями.  Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.

Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.

Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей.  Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.

Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.

День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.

Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.

Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.

Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).

Объяснение:

Відповідь:

Відредагуйте речення з дотриманням синтаксичних норм. Виправте інші типи помилок. Обґрунтуйте відповідь.

1. При використанні даного методу студенти навчаються планувати свій час, навчаються самооцінці, аналізу власного навчального успіху, плануванню та проведенню етапів роботи.

Використовуючи цей метод,  студенти вчаться розподіляти свій час, навчаються оцінювати, аналізувати власні успіхи, планувати, проводити різні етапи роботи. Слово "даний"  -  це канцеляризм, якого варто уникати, тому його змінено займенником "цей"; "планувати" і "навчаються" замінено, щоб уникнути тавтологій і повторів.

2. До уваги тренера: необхідно зробити наголос на тому, що ці недоліки, які вказали  батьки, вже існують, а тому викоренити їх зразу практично неможливо, а раз так, то необхідно прийняти дитину такою та до побачити собі позитивне в тому, що ми звикли осуджувати, та пізнати причину такої поведінки.

Звертаємо увагу тренера необхідно наголосити, що недоліки, на які вказали батьки, існують давно, тому усунути їх одразу неможливо. Отже, необхідно сприймати дитину такою, якою вона є, до й побачити позитивне в собі, а не засуджувати, як це роблять зазвичай. Також варто вияснити причину причини такої поведінки.   Речення дуже велике, складається з багатьох частин, це призводить до втрати основної думки, порушує логіку викладу.  Тому доречно його поділити на кілька окремих речень. Вираз "зробити наголос на тому" варто замінити на лаконічніший , "викоренити" - калька з російської , його теж потрібно замінити.  "Прийняти дитину", "осуджувати"  - це теж граматичні помилки.

3. В методиці викладання значна увага приділялася організації спеціальних ситуацій навчання мовленнєвої поведінки, що призводило до переважання діалогічної форми роботи на уроці і спонукало мовленнєву активність учнів.

В методиці викладання значна увага приділяється організації ситуацій, які допомагають розвивати мовленнєву поведінку. Внаслідок цього на уроці переважають діалогічні форми роботи, що спонукає учнів до мовленнєвої активності.   Речення складається з кількох великих частин, тож для полегшення сприйняття інформації можна поділити його на два окремих, менших за обсягом, речення.  Поведінці не навчають, її розвивають, це - граматична помилка.

4. Значна увага у сучасних науках мовознавчого і психологічного спрямувань приділяється моделям породження мовлення. Перші моделі породження мовлення були по суті моделями послідовної обробки.

Сьогодні значна увага в науках мовознавчого і психологічного спрямувань приділяється моделям породження мовлення, перші з яких були по суті моделями послідовної обробки.  

Вираз "сучасні науки мовознавчого і психологічного спрямувань" замінено, оскільки ці науки засновані не на сучасному етапі, вони існували і раніше, існуватимуть і через кілька десятиліть чи століть, тому не можуть бути тільки сучасними. Вираз "моделі породження мовлення " вживався в обох реченнях, тому, об'єднавши їх, ми уникли невиправданого повтору.

Твір на тему «Мудрість – окраса людини»

Ми називаємо мудрою ту людину, яка здобула багато знань та зрозуміла істини про життя людей та навколишній світ. Але всі ці істини та знання не просто лежать в її голові мертвим тягарем. По-справжньому мудра людина вміє застосувати ці істини у своєму власному житті. А ще вона ладна ділитися ними з іншими. Адже інші люди теж потребують знань, щоб втілювати їх для себе.

Мудрець вміє розповісти про важливі речі так проникливо, щоб доторкнутися до душі співбесідника. Проте він розповідає не всім підряд, а тим, хто справді цього прагне.

Мудрість людини – це її розум, ерудиція, стриманість, тактовність. Також це вміння до ншим, вміння приймати правильні рішення, вміння вийти зі складної ситуації. А ще узяти на себе відповідальність, коли це потрібно.

З давніх-давен люди в суспільстві поважали мудреців. До них приходили за порадами. Найчастіше то були старці, адже зазвичай люди набувають мудрості з роками. Але мудрістю може володіти й дитина, й молода людина, яка дивиться на світ чистими та ясними очима. Яка безпосередньо та правильно відчуває закони навколишнього світу.

Люди завжди прагнуть здобути мудрості за до вчителів, мислителів. Для цього вони тренують свій розум та інтуїцію. Вони читають мудрі книжки гають за оточуючими людьми та природою, займаються міркуванням або ж медитацією.

Мудрість – це неначе коштовне каміння. Але воно вартує більше, ніж діаманти та інші скарби. Недарма у біблейській притчі цар Соломон попросив у Бога саме мудрості, а не багатства чи чогось іншого.

Объяснение: