кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.
і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії. вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.
мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися и насолодитися. мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.
важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання. проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.
мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Позначте речення в якому вжито відносний займенник: 1) Хлопець усією істотою відчув красу усього зимового степу. 2) Усе там здавалося Валерикові незвичайним. 3) Обстріл набув такої інтенсивності, якої ніхто не міг передбачити. 4) Для науки вся старовинна річ наших прадідів має велику ціну
З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.
«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.
Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.
У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.
У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.
А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах