Деепричастие как особая форма глагола изучает раздел науки о языке, что называется?

Объяснение:

                     Найкраще місце на землі - моя Україна

Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Відповідь:

У мене було багато моментів в житті, коли здавалося, що щастя абсолютно безмежне і ніщо не може затьмарити його. Але один день все ж виділяється серед інших. Навіть зараз, коли пройшов майже рік, ці емоції не притупились, і я ще досі відчуваю себе по-справжньому щасливим.

Здавалося б, нічим цей день не відрізнявся від попередніх. Тільки мама якось особливо сяяла, коли я повернувся зі школи. Але зізнаватися в чому причина її відмінного настрою вона не збиралася. Нарешті тато прийшов з роботи. Було помітно, що він теж чимось задоволений.

А за вечерею батьки почали розмовляти про мою мрію. Я дуже хотів мати фотоапарат. Ще коли мені від тата дісталася стара камера, я не розлучався з нею ніколи. Стільки радості було робити знімки. Але апарат поламався і ремонту не підлягав. Тому, коли батьки раптом заговорили про те, що було б чудово, якби у мене була знову можливість фотографувати, я відразу про все здогадався.

Радості моїй не було меж! Батьки подарували мені новий потужний дзеркальний фотоапарат, про який я не міг навіть мріяти. Тепер я знову можу робити смішні і несподівані фото, які тішать моїх рідних і друзів.

Пояснення: