Спишіть. Виконайте синтаксичний розбір першого речення, підкресліть дієслова у кожному реченні, визначте їх вид, скористайтесь таблицею, поданою нижче. Сонце схилилось на захід і не пекло вже так дошкульно, як раніше. Тихий вітер повівав із-за Баєвої гори, приносив із степу свіжий запах трав і денну прохолоду минилівського лісу, що зеленів на горбах. Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги, злегенька припорошені пилом. Зелені хліба котили хвилі з горба на горб, як море в легкий бриз

Хто сонце( ПІДМЕТ 1 РИСКОЮ  )

Що зробило  схилилось (підкреслювати 2 рисками)

Куда на захід  ( ОБСТАВИНА ПІДКРУСЛЮЄСА _ . _ . _ ._)

щО РОБИЛО не пекло ( 2  рисочками)

дошкувало  що робило ( 2 риски)

Як як раніше ( _ . _ . _ . _)

Як вже так ( _ . _ ._ . _ )  

Объя снение:

Дієслово пишиш зверху над словом "дієслово" олівцем, над цими словами - повівав, приносив , зеленів . Все а далі тобі потрібно скористатись таблицею, я її не бачу, тому не до

Мама лише звучання цього слова змушує серце радіти. Всього 4 букви, але яке мелодійне звучання.. Мама -  найрідніша людина на землі. Яка подарувала тобі життя, виростила, піклувалась, гляділа... Її можна порівняти з ромашкою. Дійсно хоч ромашка не виглядає пишною квіткою та як троянди і тюльпани але ромашка це дійсно щось повязане з мамою. Здавалось би нікому не примітна квіточка, кожен може зірвати, адже вона не має колючок...Так само й в житті, кожен може її образити, адже вона беззахисна. Ще похожі вони тим що ромашка тендітна, біленька. Матуся така ж , ніжна, тендітна  і лагідна. З безліччю квітів можна її порівняти. Мама вона  Цариця над квітами, такої прекрасної і в одночас ніжної квіточки ще немає на Землі...

Ну щось таке:з вибирай що подобається:з

Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві.

Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знаходиш лист, адресований тільки тобі.

Про що думає Ліс? Про що мріє? Вдивляючись у жовтогарячі прожилки Кленового листа, можна про все довідатися: Ліс пише тобі про Літо із сонцем, що сміється, і солов'їні трелі, про весну з її першими квітами, журавлями і квітучими деревами. Про чарівницю-зиму, що незабаром прийде, накриє Ліс своїм сніжним килимом, і він заблищить на сонці.

Поки ж Ліс живе в Осені і радіє кожній миті, незважаючи, що плинуть дні, місяці... І Осінь змінюється. Вона дедалі частіше сумує та плаче осіннім дощем.

А як чудово сидіти в лісі під ялинкою гати за сріблистими краплями! Дощ наповнює ліс неповторною свіжістю. Тобі зовсім не сумно, навпаки — ти радієш, коли раптом бачиш маленькі різнобарвні гриби, що непомітно з'явилися під деревом.

Твоя душа злітає високо до небес. І це почуття польоту ти ховаєш глибоко в серці, щоб донести його до наступної Осені, а може, щоб пронести через усе життя...