1.Числівниками є всі слова в рядку А) сімсот, десятеро, триденний; Б)двадцять три, семеро, сто; В)четвертий, подвоїти, тисяча. 2. Усі числівники є кількісними в рядку А)п'ять десятих, шістсот, десятеро; Б)сімнадцята, сто шість, восьмеро; В)двох, двадцятий, двісті, 3. Усі числівники є порядковими в рядку А)одна четверта, десятий, восьме ; Б)дванадцяті, десятої, сорок сім; В)двадцять дев'яте, першим, сьомій. 4.При узгодженні числівника з іменником допущено помилку в рядку А)три зошити, два учні; Б)чотири гектари, три хлопці; В)два тижня, чотири стільці. 5. Усі числівники пишуться окремо в рядку А)сімдесят/чотири, п'ять/десятих; Б)одна/четверта, восьми/сотий; В)шести/мільйонний, півтори/тисячі. 6. Числівник на позначення дати й часу записано неправильно А)тридцять першого грудня о шостій годині; Б)другого серпня о пів на третю; В)четвертого листопада в сім годин. 7. У формі непрямого відмінка кількісного числівника допущено помилку А)п'ятьом, одинадцятьох, вісьма ; Б)двома третіми, шестидесяти, дев'ятьма ; В)вісімдесятьома, сорока, чотирмастами. 8. У реченні "У ведмедя десять пісень і всі про мед" ужито числівник А)збірний; Б)власне кількісний; В)порядковий. 9. Правильно записано числівники в рядку А)стомільйонний, семи сотий ; Б)восьмимільярдний, двадцятитисячний ; В)двохсотий, трьох мільярдний. 10. На третій склад падає наголос у числівниках А)сімнадцять, п'ятдесяти; Б)шестисот, шістнадцять; В)чотирнадцять, одинадцять. 11. Правильною є форма орудного відмінка числівника сімдесят А)сімдесятьох; Б)семидесятьма; В)сімдесятьма. 12. У реченні "Один у полі не воїн" числівник виконує синтаксичну роль А)підмета ; Б)додатка ; В)означення.

1)Б)двадцять три, семеро, сто;

2)А)п'ять десятих, шістсот, десятеро;

3)В)двадцять дев'яте, першим, сьомій.

4)В)два тижня, чотири стільці.

5)А)сімдесят/чотири, п'ять/десятих;

6)В)четвертого листопада в сім годин.

7)Б)двома третіми, шестидесяти, дев'ятьма ;

8)Б)власне кількісний;

9)Б)восьмимільярдний, двадцятитисячний ;

10)В)чотирнадцять, одинадцять.

11)В)сімдесятьма.

12)А) підмета

Серед «Пам’яток української мови»: актові документи і грамоти, художня література, публіцистична література, полемічна література, наукова література та ін. Кожне видання, як правило, супроводжується вступним археографічними і лінгвістичними дослідженнями. Подаються словнички давніх і малозрозумілих лексем, списки скорочень, література, покажчики власних і географічних назв, ілюстрації. Рукописні тексти публікуються у транслітерації, друковані — факсимільне[4].

У 2015 році вийшло перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х–ХІІІ ст.) — "Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.", яке підготував В. В. Німчук в НАН України[5].

Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.

Для вишивання потрібні нитки "муліне". їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.

Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви.

Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.

Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.