Визначте, від яких слів і за яких префіксів утворені подані слова. запішить, позначте словотворічні префікси. спекти, пересидіти, надпотужний, перефарбувати, полюбити, провесна, премудрий, засушити. !

Спекти --  префікс "с", походить від слова "пекти" пересидіти -- префікс "пере", походить від слова "сидіти" надпотужний -- префікс "над", походить від слова "потужний" перефарбувати -- префікс "пере", походить від слова "фарбувати" полюбити -- префікс "по"  , походить від слова "любити" провесна -- префікс "про"  , походить від слова "весна" премудрий -- префікс "пре"  , походить від слова" "мудрий" засушити -- префікс "за"  , походить від слова "сушити"

Мои летние каникулы прошли прекрасно.летом я ездела к бабушке в деревню и провела там много времени.на природе хорошо отдыхать.можно устроитьт небольшой пекник у реки.я так и зделала . летом много времени проводя на природе я получила много знаний о ней . ещё я ездела на море . в этом году там действительно хоршо.рядом с морем поставили палатки с разными сувенирами.на море я познакомилась с некоторыми девочками. они оказались хорошими подругами.вместе мы проводили много времени и я считаю что это лутшие летние   каникулы за все предыдущие. (есле это на укр,мову скопируй этот   текст и вставь в переводчике)

Слово - бумеранг. не забувай про це наприклад, ти невдало над кимось, посміявся над чужою бідою, зачепив людину. і все, слово подіяло, людина образилася. всім, хто це чув, стало неприємно, всі тебе засудили. або ти почав критикувати, а потім опинився неправий. або нагрубив, накричав, зробив комусь боляче. потім може бути самому дуже соромно. «краще б я й рот не відкривав» - думаєш.  іноді потрібно поберегти співрозмовника, не «різати правду-матку» йому в обличчя. є такі речі, почувши які, людина може і не пережити їх. як писав поет: «словом можна вбити». я навіть бачив у дитинстві один старий фільм, вже забув назву. там автогонщик розбився під час ралі, а його дружині лікарі сказали, що він не доживе до ранку. вона з горя викинулася з вікна. а потім виявилося, що лікарі помилились, хлопець вижив.  от кажуть: «беру свої слова назад! » але не можна повернути слово назад, можна лише вибачитися. а осад необережні слова все одно залишають.  раніше я думав, що правду завжди потрібно говорити прямо. і мені не приказки типу «мовчання - золото». або, наприклад, «сказання слово - срібне, а не сказане - золоте». чого сидіти і мовчати?   але зараз я розумію, що насправді не все в житті варто вимовляти вголос. те, що ти вважаєш правдою, може виявитися помилкою. перед тим, як що-небудь сказати, треба подумати: а чи не стане гірше від цих слів? а чи стане краще?