Як правило корисний відпочинок, це відпочинок на природі. Такий відпочинок називається Екологічний туризм. Екологічний туризм стає дедалі популярнішим у всьому світі. Але цей вид туризму зовсім не означає, що потрібно просто виїхати за місто, подихати свіжим повітрям, полежати на травичці, а потім поїхати, залишивши після себе кісточки від фруктів і паперові пакети.
В основі екологічного туризму - особиста відповідальність перед природою. Еко-турист не просто насолоджується навколишнім середовищем і чистим повітрям, він також сприяє охороні живої природи і, по можливості, покращує її.
Сьогодні багато країн пропонують унікальні маршрути для екологічного туризму, а деякі навіть впроваджують державні програми з охорони місцевої природи із залученням туристів. На мою думку такий відпочинок є корисним не тільки для людини але й для навколишнього серидовища.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Написати допис дискусійного характеру до газети на тему «Плюси та мінуси дистанційного навчання» за планом: Необхідність дистанційного навчання на сьогоднішній день. Особливості цього виду навчання в нашій школі. «Плюси» навчання на відстані. «Мінуси» дистанційного навчання. Чи може дистанційна форма навчання повністю замінити традиційну.
школа – це основа основ. вона, як ніхто і ніщо інше, перетворює людину в особистість. саме там ми починаємо розкриватися, робити першу гідну заявку про себе світові.
школа – це перший крок до самостійного життя. адже багато що відбувається вперше: і перший урок, і перша перемога, і першої серйозної поразки, і перше кохання.
у школу ми приходимо боязкими, сором’язливими і невмілими. з рук в руки нас батьки першій вчительці. а скільки було переживань, але нам пощастило з першою вчителькою – доброї, мудрої. вона стала нам другою мамою. вчителька навчила нас не тільки читати і писати, а й дружити, зрозуміти, що батьківщина починається «з картинки в твоєму букварі».
адже школа – це не тільки загальноосвітній центр, це школа життя. ми вчимося тут важливого: бути чесними, чуйними, цілеспрямованими, вміти жити в колективі. у школі ми будуємо своє «я» по цеглинці, важко, повільно, обережно. нам у цьому наші вчителі. мені дуже пощастило – вони не тільки вчителі, а й друзі. друзі, які дадуть мудру пораду, підставлять плече і вкажуть правильний шлях заблукав. їх увагу до нас, терпіння викликає захоплення, а душу переповнюють слова подяки. шкільні вчителі вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому і йти вперед.
у школі ми проводимо більшу частину часу. ми зростаємося з нею. ми живемо її життям, а вона нашої. вдома ми розмовляємо в основному про школу. батьки, в якійсь мірі, нас починають по-доброму «ревнувати» до вчителів. союз будинку і школи завжди дуже необхідний, так як саме в комплексі, при оптимальному взаємодії цих двох найважливіших соціальних інститутів і досягається максимальний ефект. цьому приділяється велика увага.
важливість школи в тому, що вона багато в чому визначає долю людини. школа дає крила і вчить літати, а нам треба правильно вибрати як летіти і вибрати правильний курс.
пройдуть роки. ми обов’язково будемо згадувати свою школу, вчителів, однокласників, ми будемо розповідати про неї своїм дітям. ці спогади будуть світлими, адже «шкільні роки – чудові».