Скласти ускладнених речень з відокремленими членами уживаючи слова 2 відміни у непрямих дієсловах

Дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо. що ж робити у такому випадку?

це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.

поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.

якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправляти.

Осінь. надійшла холодна осінь. повітря стало прохолодним. люди одягнули теплі куртки і шапки. трава, яка ще недавно тішила око зеленими барвами, потемніла, пожовкла. дерева спершу змінили вбрання на золотисті шати, а потім листя почало сохнути і опадати на землю, вкриваючи її теплим килимом. лише ялинка залишилася зеленою, як і влітку. небо вкрилося сірими важкими хмарами, які заховали сонце і  поливають землю холодним дощем.  пташки засумували, рідше чується їх спів. маленький горобчик попросив вітерця : "ти високо літаєш, поклич сонечко, нехай ще трішки погріє землю! "  почув вітер, пошкодував маленького горобчика. подув він сильно на небо, хмарки розповзлися і виглянуло тепле сонечко. пригріло сонце, зраділо все живе, ожило, заспівало, защебетало.