Запишіть не разом або окремо зі словами Не/нависть; не/боязкий, а хоробрий; не/мічний; не/жить; не/абиякий; не/благонадійний; не/видимість; не/вперше; не/впізнати; не/ясний, а похмурий; не/начебто; не/досягати; не/зайнятий справами; не/до/ладу; не/вимушений; не/абихто; не/мовби; не/з’ясоване досі питання; не/там; не/забутий усіма вчинок; не/до­рого, а дешево; не/в’янучий; не/близький; не/врожай; не/дбалий; не/захищений від віт­ру; не/переконливий; не/досягати; не/вблаганний

ненависть, не боязкий, а хоробрий, немічний, нежить, неабиякий, неблагонадійний, невидимість, не вперше, не впізнати, не ясний, а похмурий, неначебто, не досягати, не зайнятий справами, не до ладу, невимушений, неабихто, немовби, не з'ясоване досі питання, не там, не забутий усіма вчинок, не дорого, а дешево, нев'янучий, неблизький, неврожай, недбалий, не захищений від вітру, непереконливий, не досягати, невблаганний

Объяснение:

    Твір на тему "Я виховую свій характер" пропоную скласти так:

    Я вважаю, що кожен з нас повинен працювати над собою та своїм характером. Саме тому я намагаюсь виховувати свій характер. Що це означає? Виховувати характер - це займатись самовдосконаленням, бачити свої слабкі сторони та виправляти їх.  Я намагаюсь помічати свої негативні якості, а потім якомога швидше позбуватися їх.
   Дуже часто я помічаю за собою лінь. Її я намагаюсь побороти через силу. Тобто я роблю те, що треба навіть тоді, коли сильно цього не хочеться. Це допомагає мені виховати в собі рішучість, цілеспрямованість, роботящість. Я вірю, що якщо людина захоче, то вона зміниться і виховає гідний характер.

Мабуть, це питання слід пов'язати з отим нічним питанням дорослих на кшталт «Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?» або «Ким мрієш бути?». 
У молодших класах, коли мене діставало це питання, я відповідав, що моя мрія — бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. 
Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився з усіма своїми друзями. Спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. Чомусь я тоді так думав. Але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. Батьки відразу відчули, що у мене неприємності. 
Одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. З тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? Мабуть, причина у мені. Я дивився на батька і хотів бути таким, як він. 
Мій батько — посадова особа. У нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. Він знає гак багато! На день народження тата з ранку і до вечора телефон не замовкає. А за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. Моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. 
Я так хочу бути таким, як батько, — щирим, відвертим, простим у сім'ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. Невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. З тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. 
А ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє розпорядження!). Але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною.