До ть будь ласка. Скласти і записати розповідь (5-7 речень) на одну з поданих тем з використанням 2-3 речень що містить пряму мову. Теми: "Мудрі батькові поради", "Улюблені пісні моєї мами", "Чого навчив мене мій тренер".

Ще будучи маленькою, мама наспівувала мені чарівні пісні, під які ми засинали.Так з дитинства у мас проявлялася любов до пісні. З роками можна побачити, як змінюється сучасна музика . Ось дітям машого покоління, в тому числі і мені, подобається клубна, драйвова музика. А так, як у юні роки моєї мами була популярна народна українська музика, то і в неї збереглася ця любов до таких пісень. Якось у вечері, ми сіли вією сім"єю вечеряти і я запитала про улюблені пісні моєї родини. Ось бабуся і дідусь почали наспівувати пісні Софії Ротару. Мама з татом - Ірини Федиши та ще багато інших. І така гарна, українська атмосфера стала...Після вечері ми розійшлися по кімнатах і мама сказала мені : Запамятай ті пісні, які співали тобі дідусь і бабуся, щоб переказати їх своїм дідять, внукам, адже саме таким ми збережемо народні пісні." Я усміхнулася і лягла спати під спів моєї мами народних пісень.

Слово -серебро, а молчание - золото. Наверное нужно обладать мудростью, чтобы знать, где и что сказать, а когда необходимо и промолчать. Не хочется на негатив отвечать ни одним словом. Можно успокоить себя, что человеку в данный момент хуже, чем тебе. Да и если он себя накрутил против тебя, зачем что-то ему доказывать, лучше смолчать, перейти на другую сторону. И это не означает, что молчание -слабость, согласие, в такой ситуации молчание - знак внутренней духовной силы.

Но не во всех ситуациях молчание -золото, не всегда нужно молчать. Всегда помнить, что словом можно кого-то и нельзя закрывать глаза на несправедливость, если своим словом ты можешь кому-то остановить агрессию, тихим голосом кого-то успокоить и снять напряжение. Не быть равнодушным.

Необходимо учиться мудро молчать. Жаль, что это нам пока не дано, как, например, японцам...

     Я - громадянин України
      Я народився в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави - Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину. 
      Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою неподоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю; Запорозькою Січчю. 
      Я гордий, що живу у цій країні. Вона ще молода, але ініціативна, вона має розумних синів, які піднімуть її. 
      Наше суспільство потребує громадянина освіченого, активного, який вміє жити і працювати в умовах демократизації, в обстановці зростаючої і економічної відповідальності, який уміє встановлювати контакти з іншими людьми, орієнтуватися в ситуаціях, що склалися, швидко адаптуватися до нових умов.