Укажіть речення, у якому прикладки відокремлюються комою

тарас григорович  шевченко  закликав любити свою україну в часи важкі та люті й молити за неї самого господа бога. а це, можна сказати, слова справжнього патріота. тарас  шевченко, як ніхто інший, зіграв величезну роль у творенні української історії. його  поезіявже не одне десятиліття лунає у серцях молодих українців і прививає справжню любов до рідної батьківщини.

кожен українець має усвідомлювати, що він живе на власній, незалежній, землі, яка має свою історію, культуру та звичаї. взагалі, кожен народ має свою спадщину – традиції та фольклор, а ми, українці, не є винятком. ми володіємо наймелодійнішою та найглибшою мовою в світі, а наш фольклор, який налічує десятки тисяч казок, приказок, прислів’їв, пісень, оповідань та загадок є одним із найбільших, що викликає величезну гордість за рідну державу.

українська земля знає сотні видатних людей, які прославили її по всьому світі. і це не лише письменники та поети, як от леся українка, тарас  шевченко, іван франко, а й винахідники, медики, конструктори – ігор сікорський, володимир хавкін, федір піроцький. можливо, імена трьох останніх на всім відомі, але їхні винаходи справді змінили світ, це – гелікоптер, електричний трамвай, вакцини проти чуми та холери та ін. у минулому нашу землю боронило українське козацтво, а образами цих відомих людей досі захоплюються не лише українці. богдан хмельницький, павло скоропадський, михайло дорошенко є яскравими представниками запорізької січі та доби козацтва і уславилися як мудрі та відважні керівники та полководці свого часу.

варто згадати, що ми живемо на дуже родючому ґрунті, з якого можна зібрати величезні врожаї, а сама україна розміщена в помірному поясі землі, що забезпечує нам сприятливий клімат і оберігає від страшних погодних негараздів та циклонів.всім цим ми, українці, неодмінно повинні пишатися, бо, не побоюся цього слова, україна – справжній рай на землі і тільки ми тут господарі. тож любімо та цінуймо свою рідну землю, бо тільки від нас залежить її майбутнє!

Був звичайний день. Вчителька молодших класів пішла до банку по кредит і зустріла свого учня.
Вчитель: Ганно,доброго дня. Ти мене пам` ятаєш?
Ганна: Марина Василівна? Хіба це ви?
Вчитель:Так, постаріла мабуть? Ти тепер у банку працюэш?
Ганна: Так,вже 10 років тут. 
Вчитель: Розкажи, що в тебе змінилось в житті?
Ганна: Я вийшла заміж,народила двох дітей. Нещодавно приїхала з Польші. У мене там брат живе,їздила в гості. А ви як?Чому прийшли до банку?
Вчитель: Донька моя заміж виходить,потрібні гроші на весілля. Пришла брати кредит.
Ганна: Та ви що? Я позичу стільки,скільки треба.
Вчитель: Дякую,Ганно. Хай щастить тобі. А я піду до дому,треба ще обід готувати. 
Марина Василівна пішла до дому, а Ганна ніяк не могла повірити,що зустріла таку рідну людину.