Членом речення найчастіше виступає прислівник ​

Весняна природа вражае своею красою.

Незліченна кількість письменників, поєтів, художників зверталися до весни за натхненням. 

І не дарма! Ось як описуе весняну природу Олесанд Олесь:

"Все навколо зеленіє, 
Річка ллється і шумить. 
Тихо, тихо вітер віє 
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички! 
Глянь, як весело в саду! 
Ти не бійся — до кринички 
Я і сам не підійду»"

 Й правда, весною все оживае. Прилітають перші птахи з вирію; Ростають сніги; З'являються перші бруньки на деревах. 

Тож весна без сумніву чарівна пора року! 

Вже закінчується  зима, але я ще памятаю один осінній дощик, який так вразим мене своїм ліричним настроєм, своєю несхожістю на інші. Осінній дощик майже завжди холодний, а цей ні. У нього були теплі і сонячні краплинки. Я пам"ятаю, ніби це було вчора, як він дзвінко грає журні мелодії своїми крапельками і вітерець підсвистує йому в такт. Барвисте листячко з зачарованим поглядом слухає концерт і майже безшумно оплодує цим талановитим майстрам. Сонечко ж в цей час не ховається на відпочинок за хмарки, а тихо мружиться з-за них і посміхається. А після дощику разом з веселкою вони дарують людям гарний настрій.