Вилискують гори, коли спокійно дрімають на сонці ліси (О. Гончар). 2. Я знаю, що слабкість – це одна з диверсій (Л. Костенко). 3. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить (Нар. творчість). 4. Відбились зорі у воді та летять до хмар тумани... (О. Гончар). 5. Зайде сонце, як тільки Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 6. Згодом полями пішов до Бугу, оскільки любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, також пустити за течією легкий човен... (М. Стельмах). 7. Розвидняється, вже ж світять каштани доки усміхається обрій з-під брів (Є. Гуцало).
Вилискують гори, коли спокійно дрімають на сонці ліси (О. Гончар). 2. Я знаю, що слабкість – це одна з диверсій (Л. Костенко). 3. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить (Нар. творчість). 4. Відбились зорі у воді та летять до хмар тумани... (О. Гончар). 5. Зайде сонце, як тільки Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 6. Згодом полями пішов до Бугу, оскільки любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, також пустити за течією легкий човен... (М. Стельмах). 7. Розвидняється, вже ж світять каштани доки усміхається обрій з-під брів (Є. Гуцало).