Складіть та запишіть своє речення з прислівниками - ОДНОРІДНИМИ другорядними членами речення.

Мама обійняла мене дуже ніжно, чутливо та лагідно.

На дворі було пасмурно, дуже прохолодно, вогко, туманно.

Привіт!-

-Привіт!-

-Ти вже був тут?-

-Так, а ти?-

Тільки сьогодні перший раз прийшов!

-Зрозуміло, ну це добре що ти зважився, тут ми зможемо знайомитися з іншими людьми, займатися спортом, підтримувати себе в спортивній формі, а також веселитися.

-Це якраз те, що мені потрібено, адже у себе біля будинку коли я приходжу з мене сміються

-Не звертайте уваги, люди заздрісні, приходь сюди, тобі завжди тут будуть раді!

-Дякую, мені дуже приємно

-Ну тоді до завтра. я буду чекати тебе

-Добре, я обов'язково прийду, бувай!

-До зустрічі!

           Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі.

            Труд, як материна рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога.

            Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь маля. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить.

(За Ю. Яновським)