с полным синтаксическим розбором предложения: Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь, і стигне там голубим маревом.

Краще жити в місті чи в селі? Питання, на яке немає однозначної відповіді. Особливо, якщо починати пригадувати всім відомі прислів"я на кшталт: краще там, де нас немає, або: де народився, там і згодився.

Хоча, ні, відповідь знайти можна, вона лежить у статистичній площині і свідчить, що з року в рік кількість сільського населення зменшується, а міського - зростає.

Але статистика - то суха наука, а ми всі - люди з душею та власними уподобаннями. Тим-то кожний має вирішувати це питання сам для себе.  Всі ми різні. Комусь до вподоби тихі левади, розлогі лани і яблуневі садки. Когось вабить гамір великого міста з його підприємствами, супермаркетами та нічними клубами.

Я вважаю, що краще за все жити там, куди тебе кличе саме життя та твоя власна вдача. Але при цьому я віддаю перевагу тому місцю, де я народився, де жили мої предки і де їх поховано.

Перша збірка поетичних  творів Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі  1840 р. під назвою “Кобзар”. Уже самою назвою книги  автор  засвідчив, що він  виступає  співцем  народних  мас. Після видання цієї збірки кобзарем стали називати самого Шевченка. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей почавпідписуватися «Кобзар Дармограй».

Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. На початку книги знаходився малюнк Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Успіх “Кобзаря” був величезний. Жодна з попередніх українських книжок не набула такого поширення. Численні рукописні списки з “Кобзаря”, які зберігаються в архівах та музеях, набагато  збільшили “тираж” книги. Ця невеличка книжка з 8 творів молодого поета, недавнього кріпака, одразу ж поставила  ім’я Шевченка на перше місце в українській літературі. Заборона й вилучення “Кобзаря” після  арешту  Т.Г. Шевченка 1847 р. зробили цю  реліквію української  літератури раритетом  ще  за життя поета. Повернувшись із  заслання, не мав свого  першого “Кобзаря”  й сам автор. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.