1. У магазині агроном-квартирант купував:а) ковбасу і цукерки;б) хліб і згущене молоко;в) сметану і печиво.2.Тваринне господарство Олени Булиги складалося з: а) собаки та кози; б) курей та кота; в) качок і гусей.3.З двору, де жила бабуся, можна було гати за бурхливою річкою:а) Самара; б) Вілія; в) Дністер.4. Хата літньоїжінки стоялаа) під гороюб) неподаліквід озерав) білялісу з червоного сосняку5. «Інкубаторами» бабуся називала: а) індиків; б) курей; в)качок.6. Олена Булига розповідала своєму квартиранту легенду про Планетника:а) травневими вечорами;б) під час обіду;в) коли поралася біля печі, готуючи йому сніданок.7. Характеризуючи бабусю, про неї можна сказати, що вона: а) мовчазна; б) легковажна; в) працьовита.8. Сидячи у хаті, хлопець через вікно гав, як:а) мати розпушувала землю і садила насіння;б) на вечірньому небі сяяли зірки;в) кури на дворі розгрібали сміття.9. Цілу зиму хлопчик сидів у курній хаті, наче:а) прихований скарб;б) насінина, запхнута й зав'язана у торбинку;в) ув'язнений, 10. Найбільше хлопчик мріяв про те, як:а) потрапити на місяць;б) вирушити у подорож на кораблі;в) самому щось посіяти і щоб воно зійшло. ​

Проблема статусу і функціонування української й російської мов в Україні, потреби в тих чи інших заходах з боку як держави, так і суспільства з метою оптимального її розв'язання стала предметом численних дискусій ледве не з перших років входження України до складу Московського царства. Гострота, масштаб і рівень дискусій змінювалися в часі, як і відповідні заходи російської, а згодом радянської державної влади. Часи відвертого й брутального нищення української мови і культури змінювалися на періоди певної лібералізації, зазвичай нетривалої й неглибокої, але сама проблема не зникала практично ніколи, а на другу половину ХХ ст. навіть загострилася. Слід, очевидно, пригадати, що саме мовне питання стало однією з основних причин боротьби за проголошення незалежності України. Надію на справедливе вирішення проблеми приніс 1989 рік, коли під тиском патріотично налаштованої демократичної громадськості Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Закон "Про мови в Українській РСР", а згодом й інші законодавчі акти, з Конституцією незалежної України включно. Однак очікувані сподівання не справдилися: проблема взаємин української і російської мов в українському суспільстві розв'язана не була - вона не зникла, а лише трансформувалася. Якщо раніше, за імперсько-радянських часів, ішлося про дискримінацію української мови й протекціонізм щодо російської, то тепер усе відбувається з точністю до навпаки: лемент зчиняється вже щодо утисків російської мови і щодо необхідності її захисту. Лунають навіть вимоги надати державній мові сусідньої країни статус другої державної в суверенній Україні. Що ж коїться в нас із мовами насправді? Кому й навіщо потрібна друга державна - російська? До чого це може призвести? Чи потрібно це українському народові, простим українцям, незалежно від їхнього етнічного походження? Хто і що від цього виграє? Про все це за поміркувати автор: не філолог, не політик, просто - громадянин і патріот своєї держави.

ІНТЕЛЕ́КТ, у, чол. Розум, здатність людини думати, мислити. Енгельгардт, який зобов'язаний згадці в історії лише своєму «крепостному человеку» [Т. Шевченкові], саме таким чином увічнив свою тупість, користолюбство і певну відсутність будь-яких ознак людського інтелекту (Слово про Кобзаря, 1961, 34);Моя душа палала, а інтелект вишкрібав всі знання, що принишкли в клітинах мозку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 23); 
//  Рівень розумового розвитку. Високі вимоги до інтелекту героя сучасної драми — це вимоги самого життя