Знайдіть речення зі вказівним займенником:А) в усьому я згодний з твоїми пропозиціями, але не враховувати ти наші можливості.Б) Я любив життя і за його красу йшов на поле бою.В)Остап з Соломією звернули з шляху на поле і незабаром знайшли те, чого їм було треба.Г) І саме і цю хвилину Люба відчула якусь особливу приязнь до нового вчителя.​

тему давно проходил могу

Объяснение:

Б

Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.

Объяснение:

1)Літак пішов на зниження і незабаром ,злегка підскакуючи ,побіг на лижах і зупинився.

2)Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби ,то ховаючись у низинах.

3)Коні ,почувши волю,шарпнули з копита, витяглися і помчалися стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій куряві.

4) Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.

5)Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши його ,поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хвилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський).

8. Світить річка ,гуляючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).