Пунктуаційна помилка є в реченні1)У його поезії є і злість, і сарказм, і ніжність, і надія.2)Цей край багатий на торф і ліс, гриби, і ягоди.3)Чи вірна наша, чи хибна дорога?4)По обличчю пробігала смужка не то досади, не то задоволення.​

Я вважаю, на це питання нема однозначної відповіді.

До нестями люди можуть любити зовсім мало-на початку відносин.Потім розум стає главнішим за почуття і закохані поважають один одного,люблять, вони гарні друзі.А згодом можуть стати їх відносини звичкою.Звичкою ділитись думками, допомагати та жити довго та щасливо єдиною міцною родиною.

Існує таке поняття, як любов до себе.На скільки ти поважаєш(любиш) себе, на стільки і тебе люблять оточуючі.Тут зрозуміло, якщо любити себе дорогенького до нестями, це вже щось неадекватне.Можливо також, людина, яка любить себе до нестями або хвора психично, або найвеликий егоіст.

Щось теж неможливо любити до нестями.Хоча, існують такі люди, але мені здається вони хворі.Завжди розум головніший за почуття.Якщо з головою все гаразд.Це моя думка.

Висновок: я вважаю, до нестями та постійно неможливо любити щось або когось!Розум завжди головніший , навіть над почуттями!

ми маємо цінувати своїх рідних, а особливо свою маму, тому що це найближча у світі людина і її любов найсвятіша. вона ніколи не покине свою дитину у біді і нікому не дасть її образити. з перших наших днів життя  мама присвячує себе, свої мрії і надії, своє дозвілля і турботи, нам, і так важко інод гати за тим, як виросши ми забуваємо про свою неньку, про ту, якій ми забов"язані всим. мама вчить нас усьому, дає поради, але іноді ми не прислухаємось до них, а потім жалкуємо. тому, цінуйте кожну краплинку маминої любові : вона свята; кожен промінчик її ніжності і доброти: вони найтепліші.