До поданих слів доберіть антоніми й утворіть від них форми найвищого ступеня порівняння.

Недалеко-далеко-найдальній,найбільш дальній

Настирно-

Радісно-сумно-найсумніший,найбільш сумний

Невесело-весело-найвеселіший,найбільш веселий

Неквапливо-квапливо-найквапливий,найбільш квапливий

Неподалік-біля-найближче,найбільш близько

Бестрашно-боязливо-найбоязливіший,найбыльш боязливий

Объяснение:

Я чекаю весну.
Минає останній місяць зими.  Вже не такі сильні морози . Дні стають довшими і незабаром прийде довгоочівукана весна.  Я люблю всі пори року, але весну найбільше.  Адже з приходом весни порбуджується природа і  оживає все навколо.  Сонечко піднімається вище, краще зігріває землю. Розтає останній сніг і побіжать маленькі струмочки.Зеленіє травичка, розпускаються бруньки на деревах та кущах ,  повертаються з теплих країв птахи . Садки , парки, ліси наповнюються різноманітним плашиним співом. З під опалого листя пробиваються перші весняні квіти : підсніжники, проліски , ряст, а там невдовзі запалахкотить своїм жовтим , яскравим цвітом горицвіт. Повітря наповнюється весняними пянкими пахощами.  Все це мрії , але вони незабаром здійсняться , адже весна не за горами.  
 Весно! Я чекаю на тебе!

1. Ой, та й гарно ж тут як! (Панас Мирний)
2. Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені. (М. Коцюбинський)
3. Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коцюбинський)
4. О, як усе навколо розцвіло! (В. Сосюра).
5. Гей, гей! Море, грай, реви, скелі ламай! (Т. Шевченко).
6. Ви ще не мисливець? Як же це так? Ай-ай-ай-ай! (Остап Вишня)
7. Ш-ш-ш... Слухайте! (О. Пушкін)
8. Дзелень, дзелень!.. — забило на вежі, видно, дев'яту годину (А. Головко)
9. «Ку-ку, ку-ку, ку-ку...» — з віконечка над круглим циферблатом вихопилася зозулька (І. Чендей).
10. Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко)