Списати речення, ставлячи займенники, що в дужках, у відповідній формі. Ми знаємо: (вона) так багато на (наша) планеті, (вона) розлилася морями, вирує великими океанами. У природі (все) злагоджено досить надійно і стійко. Треба лише вміти жити з (вона) в дружбі, любити і шанувати (вона Та й коли бути до кінця відвертим, (та) води для (всі) потреб людства потрібно не так уже й багато — десь близько відсотка від (усі) запасів (вона) на землі (За І. Падалкою). Снігурі перезирнулися між (себе), пошепталися й полетіли кудись. Діждалися снігурі ночі й по Ранкову Зорю вилити на берізку відерце (свій) живої роси. Прилетіли снігурі на галявину, де стоїть кришталева берізка. От тільки живих яблук на (вона) немає. Націдили снігурі тоді з калинових ягід червоного соку, вифарбували в (він) (свій) білі груди... Застогнала Синя Птиця і полинула у синяву неба. А з (вона) хвоста випали дві золоті пір'їни (За І. Зимою).

1. Її, на нашій, вона, все, з нею, її, та, всіх, усіх, її.

2. Собою, своєї, ній, ньому свої, її.

ответ:1-Б

2-В

3-Б

4-А

5-Г

6-А

7-Б

8. Славко . Головний позитивний персонаж . Цікавиться спелеологією ,науковими відкриттями ,любить читати . Любить і поважає своїх батьків ,авторитетними до нього є вчитель географії та тренер . Славко Симпатизує Лілі ,знаходить спільну мову зі Стефком.

Юлько. Дуже розумний ,талановитий художник і відмінник . Неймовірно самотній. У Юлька немає внутрішнього стержня ,він загублений між історичними єпохами. Юлько хоче спілкуватися ,але боїться. Його найкращий друг Славко Беркут .

9Назвп пояснюється в сюжеті твору коли головний герой здається Остап розуміє ,що його кохана дівчина Соломія гине ,а він не має змоги нічого зробити ,як перетнути далі кордон . А потом будучи вільною людиною він не може знайти душевного спокою ,хоча досяг того чого хотів найдужче ,адже він завжди пам'ятатиме якою ціною заплатив за свою свободу

Объяснение:

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!