Повідомте телеграмою важливу звістку другові.CРОЧНО

Кому: Ірині Стельмах

м. Рівне

Від: Каміли Неділько

м. Луцьк

Текст телеграми:

Прийми мої щирі співчуття, Ірино.

Здавалося, ще вчора ви жартували, сміялися, плакали разом, будували спільні плани на життя, інколи сперечалися чи навіть конфліктували, а сьогодні особливий світ, наповнений присутністю рідної людини, перестав існувати.

"Назавжди" – те, що відмовляється сприйняти наша свідомість і що змушує нас почуватися безпомічними, повсякчас шукаючи відповіді на запитання: "Чому це сталося саме з нею/ним?".

Тримайся, ми разом з тобою. А Микита буде нас оберігати на небесах.

Такого типу?

ответ:Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.

Закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями,

лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом…

Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо

піни.

Ізумрудна, блискуча, з перлистою ,ніжною піною ,хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку .

У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.

Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.

Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі .

Сніг іде І, сяйво розсіваючи бліде, Зволожує афіші і обличчя.

Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня .

Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег.

12. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, ви теж запахли - низовинням, росою, ніччю.

Объяснение:це все правельно)

Друзі, товариші, брати по духу, а не по крові… Хоча це не родичі і не наші кохані, але їхня доля дуже тісно пов’язана з нашою. Вони нас підтримують, допомагають порадою чи вчинками, сприймають нас таким як ми є, у них є чого повчитися. Іноді вони навіть більше знають про нас, ніж родичі.

Скільки про дружбу вже написано сторінок, знято стрічок та й просто сказано, але завжди знайдеться щось іще, що можна сказати, написати, чи зробити в ім’я дружби. Ще здавна дружбу прославляють, і, що цікаво: не тільки між людьми, а й дружбу людей з тваринами. Особливо серед тварин виділяють собак, скільки вже було таких прикладів, особливо під час війни. Собаки проявляли мужність і рятували своїх хазяїв від, здавалося б, неминучої гибелі.

Тож без дружби нікуди. Я дуже ціную своїх друзів. По-перше, за їх відданість. Я в них абсолютно впевнений. Впевнений, що вони мені не зрадять, що вони відверті зі мною.

По-друге, за те, що вони завжди зі мною. Від них можна чекати до у скрутну хвилину, навіть якщо не звертаєшся по неї. Існує між нами якийсь невидимий зв’язок, що вони знають, коли потрібно прийти на до Але окрім скрутних ситуацій, друзі поряд у веселощах та розвагах. Майже у всіх найяскравіших подіях мого життя друзі беруть участь. Недарма існує приказка: «Друг — це той, хто буде першим з тобою пити та радіти у часи веселощів і першим простягне руку до у скрутну хвилину».

У справжніх друзів серця злиті в єдине ціле, а кожен день наповнений радістю спілкування з другом. Наостанок хочу сказати, що ціную в друзях їх підтримку, вірність, повагу, розуміння, до Бажаю кожному мати справжніх друзів.