multikbo3049
?>

Будь ласка, до ть мені відредагувати текст Зорипад У проминях сонця дотлівали хмари. Шче будуть теплі дні шче цвістимуть квіти сонце препікатиме по літньому. Та вже дзвинить увисочені пичальна струна- що нагадує :що все литить на ни видимих крилах – і все має кінець. Ліс шче шумітиме але либонь на пів-тону тихіше. Максим дивився у пригасле темносинє небо на маленькі перщі рідкі- наче росвішанні недбалою рукою, зорі. Вони були, схожі на яблучька, на віті здичавілої яблуні. Одна зоря зірвалась, і шугонула за темний ліс…. Зорипад шумує в наших жилах- український зорипад. Таємничий до щему в сердці, й виличний. То нащі стражденні претки шугають у безвість у вічність щоб постати в нас пичальними і вічно-одинокими як одірванні от небозводу зорі. Тільки українцеві дано це вітчутя - тільки його гнітить підозра, і гірка, не в гасима туга. Людина яка не ввібрала в себе сивий зорепад , і цвіт калини яка невітчула на своїх губах смак вишні якій не вдарив у серце на світанку перепел неможе бути українцем.І поки на небозводі горітиме хоч одна зірка а на землі залишется хочь один перепел - Україна незгасне.

Украинская мова

Ответы

Sidunevgeniya

У променях сонця дотлівали хмари. Ще будуть теплі дні, ще

цвістимуть квіти, сонце припікатиме по-літньому. Та вже дзвенить у височині печальна струна, яка нагадує, що все летить на невидимих  крилах - і все має кінець. Ліс ще шумітиме, але либонь на пів тону тихіше. Максим дивився у пригасле темно-синє небо на маленькі перші рідкі, наче розвішані недбалою рукою зорі. Вони були схожі на яблучка на гілці здичавілої яблуні. Одна зоря зірвалась - і шугонула за темний ліс….

Зорепад шумує в наших жилах - український зорепад. Таємничий до щему в сердці й величний. То наші стражденні предки шугають у безвість, у вічність, щоб постати в нас печальними і вічно одинокими, як одірвані од небосхилу зорі. Тільки українцеві дано це вітчуття - тільки його гнітить підозра і гірка невгасима туга.

Людина, яка не ввібрала в себе сивий зорепад , і цвіт калини, яка

не відчула на своїх губах смак вишні, якій не вдарив у серце на світанку перепел, не може бути українцем. І поки на небосхилі горітиме хоч одна зірка, а на землі залишиться хочь один перепел - Україна не згасне.

Объяснение: у завданні не уточнено, чи редагувати тільки орфографію, чи виправляти треба й неправильно вжиті слова, тому такий варіант

Aleksandrovich1415

Всі люди різні. Це означає, що кожна людина неповторна, оригінальна. Різні люди мають різні мрії. Хтось мріє про нову машину, книгу,а хтось мріє про велику сцену. Також кожна людина наділена виликою уявою, за до якої у людини з"являються мрії. Спочатку ці мрії дуже просто і легкоздійсні, але з часом людина дорослішає і її мрії набувають великого значення у її житті. Тоді ці мрії стають метою, до якої потрібно йти. В мене є багато мрій, але є одна найзаповітніша...В майбутньому я хочу бути фотографом. Це так цікаво. Я буду надіятись, що якщо я виросту, то моя мрія обов"язково здійсниться, адже якщо дуже сильно вірити у це, то так і буде. Я вірю у свої сили і буду йти до кінця, щоб моя мрія здійснилася. Мрійте, адже мрії це так цікаво.




lazarevaavrora
Одеколон - парфум, вода яка мае приемний запах;
Ескiмо - вершкове морозиво на паличці, покрите шоколадною глазур'ю.
Бiблiотека -  культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
 Канікули - період, вільний від навчання або основної діяльності
Гривня - грошова одиниця Украiни
Футбол - командна спортивна гра, у якій беруть участь дві команди по одинадцять гравців у кожній.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Будь ласка, до ть мені відредагувати текст Зорипад У проминях сонця дотлівали хмари. Шче будуть теплі дні шче цвістимуть квіти сонце препікатиме по літньому. Та вже дзвинить увисочені пичальна струна- що нагадує :що все литить на ни видимих крилах – і все має кінець. Ліс шче шумітиме але либонь на пів-тону тихіше. Максим дивився у пригасле темносинє небо на маленькі перщі рідкі- наче росвішанні недбалою рукою, зорі. Вони були, схожі на яблучька, на віті здичавілої яблуні. Одна зоря зірвалась, і шугонула за темний ліс…. Зорипад шумує в наших жилах- український зорипад. Таємничий до щему в сердці, й виличний. То нащі стражденні претки шугають у безвість у вічність щоб постати в нас пичальними і вічно-одинокими як одірванні от небозводу зорі. Тільки українцеві дано це вітчутя - тільки його гнітить підозра, і гірка, не в гасима туга. Людина яка не ввібрала в себе сивий зорепад , і цвіт калини яка невітчула на своїх губах смак вишні якій не вдарив у серце на світанку перепел неможе бути українцем.І поки на небозводі горітиме хоч одна зірка а на землі залишется хочь один перепел - Україна незгасне.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

maria
Екатерина_Кирушев
Федор_Рауф1592
mado191065
is490
olechka197835
profitgroup51
cafemgimo
okunevo2010
expozition
Galina_Yurevna
blagorodovaanna375
cutur3414
intermar2000
ovalenceva77