Згрупуйте подані прийменники в синонімічні ряди. Визначте, що виражає кожний синонімічний ряд: відношення мети, причинові, часов відношення, відношення відповідності тощо. Край, попри, виходячи з, згідно з, для, від, задля, близько, між, із, всупереч, опріч, біля, межи, крім, з, над, до, для, наперекір, коло, побіля, кругом, заради, проміж, незважаючи на, навколо, край, серед, зі, близ, навкруг, поміж, понад, окрім, круг.

1. Слово «школа» було ще в давньоруській мові. Перший запис про школу датується 1388 р. Це слово має грецьке походження.

2.У школах, які в Стародавній Греції називалися «схоле», діти освічених афінян присвячували своє дозвілля духовному, розумовому та моральному вихованню.

3.У давньогрецькій мові, правда, буквальне значення слова школа було спочатку іншим: “затримка, відпочинок”, потім - “знання у вільний час”, далі “читання”, згодом “лекція”, іншими словами - "приємне проведення часу".

4.З Давньогрецької мови

5.У наш час слово «школа» вживається для позначення такого місця або установи, де навчаються, де отримують необхідні для життя знання.

Якось так

Объяснение:

Про Наталку Полтавку і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського "Наталка Полтавка")
Якщо "Енеїда" І. Котляревського була першим твором нової україн-ської літератури взагалі, то "Наталка Полтавка" ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С. Щепкіним і близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця п'єса не сходить з театраль ної сцени й досі користується успіхом. То в чому ж секрет успіху?
Сюжет п'єси, створений на життєвій ситуації, що відбиває реальні взаємини між селянами, досить простий: пан возний, користуючись своїм становищем, намагається примусити бідну селянську дівчину вийти за нього заміж. Але Наталка любить Петра - сироту та ще й колишнього наймита її батька, що пішов бурлакувати, - і знаходить у собі сили подолати всі перешкоди на шляху до одруження з ним.
Схожі сюжети можна зустріти у багатьох народних піснях і у драматургії, що існувала до І. Коляревського, - в інтермедіях та вертепних драмах. Але порівняно з ними "Наталка Полтавка" зробила великий крок уперед - і розвиток дії, і мова, і повноцінність зображуваних образів, і ідейне узагальнення свідчать про яскраву майстерність Котляревського-драматурга.
Видатний український актор і драматург І. Карпенко-Карий називав п'єсу "праматір'ю українського народного театру" та відзначав великий емоційний вплив її на глядачів: "радість, і горе, і сльози Наталки були горем, сльозами і радістю всієї зали".
Останнє твердження заслуговує особливої уваги - співчуття глядачів викликає насамперед образ Наталки Полтавки, ім'ям якої не випадково названо усю п'єсу.
Постать головної героїні - Наталки - зворушує і приваблює своїми чеснотами. Вона змальована як ідеал селянської дівчини. Наталка увібрала в себе усі кращі риси жінки: скромність, чесність, доброту, сердечність та душевну силу.
"Золото - не дівка!... - розповідає про неї виборний. - Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших від себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить".
Котляревський підкреслює й інші дуже важливі риси характеру Наталки: хоробрість, енергійнісь і наполегливість у боротьбі за своє щастя, її усвідомлення власної гідності.
   Про це свідчать також слова її пісні:
   Небагата я і проста, но чесного роду,
   Не стижуся прясти, шити і носити воду.
Ще в першій дії п'єси після розмови Наталки з возним помітно, що ця проста дівчина насправді є розумнішою за хитрого "юристу". Розмова з матір'ю переконує, що Наталка здатна до глибокої критичної оцінки людей, а власні вчинки доводять, що її слова не якась відсторо нена від життя теорія - Наталка і діє так, як мислить: помірковано, але рішуче. Хоча це зовсім не заважає їй мати почуття гумору - протягом п'єси вона неодноразово промовляє влучні та дотепні слова. Загалом мова Наталки красива, багата і співуча, сповнена мудрими народними прислів'ями.
Тільки материни сльози змушують її погодитися вийти заміж за першого, хто посватається - але це не зрада власних принципів, Наталка має вагому причину піти на самопожертву. "Добра дитина", - каже про неї Терпилиха. Матері ставлять Наталку в приклад своїм дочкам.
Працьовитість дівчини підкреслюється тим, що протягом усієї п'єси ми не бачимо її без діла: вона то шиє, то іде по воду.
Вона не шукає матеріального достатку, навпаки, на її думку в заможного чоловіка бідна жінка "буде гірше наймички, буде кріпачкою" - хіба багато дівчат розуміє цю ніби просту істину? Треба бути непересіч ною особистістю, щоб наважуватися виступати проти розповсюджених цінностей і захищати свої.
Здатність Наталки наполягати на своєму найвиразніше проявляєть ся, коли повертається її коханий Петро. Тут вже вона готова відкинути не лише якісь практичні міркування, а навіть усі традиційні звичаї, й виступити проти волі старших - адже йдеться про її кохання.
"Коли Петро мій вернувсь, то я не ваша, добродію", - заявляє Наталка при всіх і твердо стоїть на своєму. Незламна воля і сильний характер дозволяють їй перемогти у боротьбі за своє щастя.
Але риси її характеру - не просто риси певної окремої особи, чи то просто ідеальної жінки. Йдеться не лише про неї. Незважаючи на підкреслену індивідуалізованість, живо та реалістично змальований образ Наталки насамперед є узагальненим образом найкращих людських рис усього українського народу. Котляревський створив його, щоб оспівати високі моральні та розумові якості низів тогочасного суспільства. Цим видатний поет і драматург висловив свою віру в народ і оптимізм щодо його майбутнього, а зображуючи перемогу Наталки підкреслив віру в перемогу загальнолюдських гуманістичних принципів. Саме через це образ Наталки не старіє, а продовжує зачаровувати нові покоління читачів та глядачів.