сьогодні слово "духовність" згадують дуже часто, але, мабуть, не всі розуміють, його значення. одні вважають, що духовність — це розумність. інші — що це щось церковне.
наше життя - це терен, котрий обплітає нас, болю. хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або знущатися над іншими, показуючи свою силу. я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності,зневаги інших, грубості, своєї невихованості. не розуміючи простих істин співжиття в колективі, такі люди викликають осуд і ніколи не стануть лідерами. ніхто не хоче мати справу з грубіяном. від нього відвертаються на вулиці, а також в громадських місцях. грубість ніколи не була окрасою людини.
також, дуже невиховано висловлювати свою думку категорично, в різких висловах. лаятися на тих, хто не поділяє цю думку. думаю, що нам усім не потрібно стояти осторонь грубості і невихованості, а боротися з ними. тому кажуть: перед грубістю зачиняються двері й закриваються серця. тому, якщо хочеш, щоб з тобою охоче спілкувалися, треба бути чемним і ввічливим.
рубість , це напевно те чого так не любить кожен з нас у комусь , але сам користується цим напевно щохвилини.це дуже погана риса характеру.на мою думку ми застосовуємо грубість тоді , коли не хочемо показатись комусь слабким , або гірше його.це скоріш за все демонстрування сили , можливо навіть не сили , характеру , того що він не гірший. застосування грубості ніколи не призведе до чогось доброго. краще дати зрозуміти людині все без зайвих криків , сварок та непорозуміібно насамперед пам'ятати те , що ми не ідеал і потрібно поводитись добре , якщо ви хочете досягнути на мою думку грубість - це демонстрування сили. але стараймось відівчовуватись від поганого і пам'ятати про хороше).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Запишіть дієслова у дві колонки: 1) дієслова І дієвідміни; 2) дієслова ІІ дієвідміни. Знати, тесати, зварити, бачити, крутити, зчесати, веліти, сипати, знаходити, визначити, спитати, зчепити, сердитися, різати, зневіритися, скоїти, мовчати.
До 1 дієвідміни належать дієслова, які у 3 особі множини мають закінчення -уть (-ють):
знати, тесати, зварити (якщо процес зварювання), зчесати, сипати, визначити, спитати, різати, зчепити, зневіритися, скоїти
До 2 дієвідміни належать дієслова, які у 3 особі множини мають закінчення -ать (-ять):
зварити (якщо процес варіння), бачити, крутити, веліти, знаходити, сердитися, мовчати.