Українська моваЗавдання: переписати текст, поставити пропущені розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір третього речення, визначити частини мови.Грім упада ударяючи глухо. Вітер сивіючи в лузі гривою сивою грає. Молоду хвилюючи траву спершу грім ударив над Подолом прокотився загримів над полем. Чіпляючись за приполи хмари грім бухикаючи так і зависав між небом і землею. Лекала шляхів п’ють бензиновий мед ласуючи громом охоче. Вітчизна починається з берізки посадженої своїми руками з прозорої водиці зі струмочка. Гірське повітря було вологе напоєне гіркими млосними запахами лавра та м’яти. Непереможним є все народжене для творчості для радост для цвітіння МНЕ

Грім упада, ударяючи глухо. Вітер, сивіючи в лузі, гривою сивою грає. Молоду хвилюючи траву спершу грім ударив над Подолом, прокотився, загримів над полем. Чіпляючись за приполи хмари, грім, бухикаючи, так і зависав між небом і землею. Лекала шляхів п’ють бензиновий мед, ласуючи громом охоче. Вітчизна починається з берізки посадженої своїми руками, з прозорої водиці зі струмочка. Гірське повітря було вологе, напоєне гіркими млосними запахами лавра та м’яти. Непереможним є все народжене для творчості, для радост, для цвітіння .

Молоду хвилюючу траву спершу грім ударив над Подолом, прокотився, загримів над полем.      

Кожен з нас має дотримуватись правил дорожнього руху.
Коли ми хочемо перейти дорогу, потрібно відшукати пішохідний перехід. Підійшовши до "зебри", уважно подивитися вліво й вправо. Переконавшись, обережно перейти дорогу, а не бігти. Найкраще, коли є світлофор. Він допомагає нам спокійно перейти на інший бік дороги. Але тут також потрібно гати за рухом легкових автомобілів. Іноді недосвідчені водії не звертають уваги на сигнал світлофору і їдуть прямо на людей.
Також щоб не сталося ДТП, створили окремі доріжки для пішоходів та для велосипедистів.

Нещодавно я прочитала книгу німецького письменника Отфріда Пройслера " Крабат". Ця книга мене неймовірно вразила. В ній розповідається про хлопчика Крабата, який потрапив на чарівний млин. Там живуть і працюють 11 таких самих як і він мірошниченків. Вони мелють зерно цілий рік, але на Різдво всі стають сумними і замкненими в собі. Крабат спочатку не розуміє, чому? Але потім він дізнається, що майстер має угоду з Смерттю і кожного року має вбивати одного учня заради свого безсмерття. Крабат втрачає свого друга Тонду і на наступний рік хтось ще має померти. Він дізнається, що це можна зупинити. В ніч на 1 січня його дівчина прийшла до млина і обрала його, перекинувшогося на ворона серед таких самих воронів. Так майстер помер, а Крабат і його друзі змогли піти з млина. Мені подобається цей твір, бо Крабат став для мене прикладом мужності і хоробрості. Я знаю, що у цього письменника є ще багато творів і я з нетерпінням чекаю шансу прочитати їх.