київський софіївський собор, закладений 1037 року великим князем київським ярославом мудрим, зберіг до наших днів не лише багатство стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення xi століття. у софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису - мозаїки та фрески. мозаїки виділяють головні частини інтер'єру софіївського собору — центральний купол і вівтар. решта ж п'ятинефного простору, другі поверхи ("полаті", або хори), обидві башти із та відкриті галереї, що оточували софіївський собор у києві у давнину, були прикрашені фресками. до сьогодні збереглося 260 квадратних метрів мозаїк та близько трьох тисяч квадратних метрів фрескового розпису xi століття.шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення оранти- розміщеної в центральному апсиді — фігури святої діви марії, руки якої підняті в молитві. мозаїка має 6 метрів в вишину. унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу собору, і з різних точок оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
мозаїка в центральному куполі — христос
усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. при всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.
кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. це свідчить про високий розвиток у стародавній русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1)До поданих речень накресліть схеми. Отже, як бачимо, Шевченко часто звертається до біблійних мотивів, до псалмів староєвропейських пророків. Саме звідси він брав теми для своїх творів, епіграфів. Шевченко звертається до Біблії як до літературного твору, а не як для Святого Письма; звідси він брав образи, мотиви та сюжети, створюючи поезії актуального громадянського громадянського спрямування- саме вона стала для письменника натхненням в останні роки життя. Особливо добре письменник міг описувати важку долю скривджених людей, тих, хто ненароком оступився в житті, не зміг вписатися в якісь соціальні норми або про тих, хто не впорався з певними важкими життєвими обставинами. У поезіях українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати і цей символ є невмирущим в душах українців.
особливу цінність становлять мозаїки хі ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. тут зображені основні персонажі християнського віровчення. вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією»
богоматір оранта (мозаїчний з використанням смальти образ з собору київської софії)
шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення оранти- розміщеної в центральному апсиді — фігури святої діви марії, руки якої підняті в молитві. мозаїка має 6 метрів в вишину. унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу собору, і з різних точок оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
мозаїка в центральному куполі — христос
усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. при всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.
кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. це свідчить про високий розвиток у стародавній русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.