Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
З наведених речень випишіть окремо А) складений підмет; Б) складений іменний присудок; В) прямий додаток; Г) неузгоджене означення; Д) прикладку; Е) обставину часу. 1. От і червень завітав нарешті в мальовничі батьківські краї. 2. Я з першого погляду в Київ закоханий. 3. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки. 4. І літо гостинне кладе на долоні пучечки достиглих солодких суниць. 5. Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні. 6. Пахне мамою сорочка-вишиванка, цвітом яблуні, пшеничним колоском.