Твір – роздум «До кого приходить успіх у житті?» ОТ Можно и на русском .

ответ: Я вважаю, що успіх приходить, перш за все, до впевнених у собі, працьовитих, цілеспрямованих людей. Це можна аргументувати тим, що невпевнена у собі особа нічого не буде нікому доказувати, також вона не може постояти за себе, довести свою правоту. Що ж до цілі, то людина без цілі постійно метушиться, хапається за різні справи, не доводячи їх до кінця, бо не знає, що їй спавді необхідно.

      Є таке прислів'я:"Під лежачий камінь вода не тече". Це дуже чітко підкреслює, що для досягнення успіху потрібно працювати, багато працювати...

      Розглянемо роман Валер'яна Підмогильного "Місто". (У цьому творі порушено проблему спів існування "тваринного" і духовного в людині.  Все в ньому гарне, але душа погана- можна сказати про головного героя). Степан Радченко, селянин, приїзджає до міста з метою його підкорити; і йому, в якомусь сенсі цього слова, це вдається. Навіть не закінчивши свого вищого навчального закладу, Степан починає викладати лекції з української мови. Хоча спочатку він її знав погано, на лекції не ходив, але перед іспитом Спепан все ретельно вивчив; вивчив на стільки ретельно, що навіть шокував екзаменуючого рівнем своїх знань. До того ж, Радченко стає письменником і не просто пише та складає до шухляди, а заробляє на цьому гроші. Не можу сказати, що він був дуже талановитий в мистецькому плані, бували й кращі, але він упевнено приходить до редакції, цілковито впевнений у своєму таланті, а також посилає свої твори до видавництв.  Степан Радченко упевнено крокував по своєму життю, хоча це й був, в якомусь сенсі, "шлях через трупи", і прийшовши "з низин" досяг вершини успіху.

      Біл Гейтс, яскравий приклад того, як поставивши ціль і багато працюючи для її досягнення, можна досягти успіху в житті.

      Будьте впевненими, працьовитими, оберіть для себе мету  життя і це до вам досягтити успіху!

Барвисті листочки, кружляючи у повітрі, спускаються на землю. Підхоплені вітром, вони летять то від мене, то до мене. У цій казковій осінній атмосфері я, сідаючи на запорошену листям лавку, поринаю у власні мріі та спогади. Это конечно не сочинение целиком, но можешь использовать. Кожна пора року по-своєму красива. Осінь відрізняється найрізноманітнішими кольорами.  Йдеш по лісі а під ногами шелестять пожовклі листя. На деревах, ще видно жовтогарячі та золоті листочки. Мені подобається прогулятися в парку свіжого осіннього дня, коли над головою синіє безмежне небо, а де-не-де поміж гілок червоніють ягоди горобини.Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Дні поступово сіріють, все частіше ллються дощі. Небо опускається нижче, листя стає коричневим і падає нам під ноги.Загалом, осінь чарівна і неповторна. Вона дивує нас кожного року і зустрічає привітними шелистами листочків

Дієслова умовного творяться додаванням до форм минулого часу частки би, б. Дієслова умовного змінюються за родами в однині та числами.Частку би, б пишуть окремо від дієслів. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, уживають частку би, після голосного — б.Частка може стояти після дієслова або перед ним, а може бути віддалена від нього іншими словами.Дієслова наказового змінюються за особами і числами. Форми дієслів наказового творяться від основ теперішнього і майбутнього простого: доконаний вид часу. Дієслова наказового в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового можуть уживатися з постфіксом -ся.Закінчення -и, -имо, -ім, -іть, -іте вживаються в дієсловах із наголошеним закінченням:роби, робімо, робіть або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних:провітри, провітрімо, провітріть. В інших випадках дієслова другої особи однини у формі наказового мають чисту основу: кинь, малюй.Форма третьої особи дієслів наказового твориться сполученням часток хай, нехай і дієслова у формі теперішнього або майбутнього часу: хай бере, хай беруть.Дієслова у формі другої особи однини наказового пишуть із м’яким знаком: сядь, стань, лізь. Не пишуть м’який знак у дієсловах, основа яких закінчується на губний, шиплячий приголосний або р: насип, ріжте, повір.