Мені часто доводиться чути, що сучасна молодь негідна, якщо порівнювати її зі старшими поколіннями. По-перше, молодь стала лінива та не хоче трудитися, любить лише розваги. По-друге, молоді люди нахабні та нечемні, не поважають старших. Також серед молоді багато людей зі шкідливими звичками, наркоманів. Кажуть, це тому, що у сучасної молоді моральні принципи нерозвинуті.
А моя власна думка з цього приводу така. Мені подобається наша молодь. Я перерахував усі недоліки, але вони притаманні не тільки молоді, але всьому нашому суспільству. Навпаки, я часто бачу, як мораллю та порядністю нехтують люди віком сорок-п'ятидесят років. Наприклад, вже немолода кондуктор автобусу виганяє з салону ветерана. Таких людей вже до молоді не віднесеш. Саме вони і навчають поганому молодих.
Основні моральні принципи та цінності молоді мають бути такі: чесність, порядність, відповідальність, повага до досвіду старших, енергійність у праці. А ще доброта, людяність та згуртованість, альтруїзм.
Я вважаю, що ті моральні принципи та цінності, які я перерахував, мають стати провідною зіркою в житті молодих людей.
Власне я вважаю нашу молодь цілком цікавою та розумною. Головним недоліком української молоді, на мій погляд, є велика кількість егоїстів серед неї. Нам, попри всі свої таланти, важко згуртуватись заради якоїсь цікавої або важливої справи. Адже ніхто не хоче поступитися своїми інтересами заради загальної користі.
Але ж молодь завжди несе з собою щось нове, свіже. Молодь має змінювати оточуючий світ! Поодинці це робити важко, тож ентузіасти мають об'єднуватись. Молоді люди — бунтівники проти шаблонів поведінки, реформатори. Головне, щоб вони не боялися своєї ролі та не перетворювалися на “старих” у молодому тілі. Все одно молодь не має такого життєвого досвіду, як старші люди. То навіщо втрачати свою неповторність?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Визначте вид речень: 1) Хай не старять вас роки, дорогі мої батьки. 2) Сонце й повітря лоскотали щоки, куйовдили й гріли кучері її волосся. 3) Грім затих – виглянуло сонце. 4) На вулиці було сиро, дріботів дощ. 5) Усе місто спить, суворе й мовчазне. 6) Та, за порогами, в степах, де землі щедрі й розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі. 7) А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика пробігають по тілу мурашки й стає страшно-страшно. 8) Наша родина їздить до моря, аби насолодитися сонцем і водою. 9) Над заходом ще трохи ясніло, та притишене село вже обіймала дрімота. 10) Літо, розтрушуючи листя, скидало свої розкішні шати. 11) Була рання весна, і вечір так поетично зарожевив село, що юна душа не могла сидіти в хаті. 12) І тільки той, хто вірить в Бога, повірить і у себе теж.
Звернення на «ти» зближує, стирає кордони у спілкуванні між людьми - зазначають деякі противники звернення на «Ви». Однак межі між людьми завжди були і будуть. Особисто мені дуже складно уявити людину, яка однаково вільно пускає всіх зустрічних у свій будинок. То невже пустити будь-якого і кожного своє життя - простіше?
Спірним залишається питання розподілу «ти» і «Ви» в Інтернеті. Так, багато хто вважає, що інтернет всіх зрівнює: всі - один соціальний шар і клас. Можливо, якась логіка в цьому є. Але от особисто мені дуже складно звернутися до незнайомої людини на «ти» навіть у віртуальному світі. Цікавий вихід знайшли на деяких форумах, коли при реєстрації необхідно вказати переважну форму звернення. Що дійсно істотно спрощує спілкування.