1. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
2. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.
3. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну?
4. В. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.
4 Г Там, либонь, щось було засіяно.
5. А Чужа душа, то кажуть, темний ліс.
6. Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.
7. В Раптом земля затряслась і ось-ось, здавалось, будинки заваляться.
8.
1 Г Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).
2 А Отже, доречно жестикулюйте.
3 Б Рослини-символи, як свідчать, широко використовували житті наші предки
4 В Сину подай, будь ласка, води (Із часопису).
9.
1 Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні
на що уваги (Ю. Збанацький).
2 Б Видно, вірять люди в чудеса.
3 В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко)
4 Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
нужно. Прочитайте текст. Випишіть із нього дієслова, визначте перезідність/неперехідність, стан, синтаксичну роль. Утворіть усі часові форми дієслів. Бабуся завжди все робила мовчки. Здавалося, вона дослухалася до чужих думок. Так це чи не так, але чомусь їй завжди вдавалося розгадувати людські таємниці, тож вона подумки підбирала потрібний лік і завжди досягала мети: липовим медом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця; задобрювала варениками зі шкварками зголодніли душу; омивала узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз. І чимось таким ще заправляла бабуся всі свої страви, що всі негаразди забувалися вмить
ответ: У червні садок обдаровує тих хто доглядає за ним - персиками та нектаринами. Липень дарує персики та сливи, серпень та вересень - яблучки. А ближче до кінця осені достигають наші улюблені груші. У жовтні листя з дерев починає опадати. Вони стоять трохи невеселі, втомлені, але також потребують догляду. У листопаді та грудні сад стоїть похмурий, мокрий — часто йдуть холодні дощі, іноді зі снігом, птахів залишилося мало. Сад відпочиває. Заходити до саду зовсім не хочеться, земля мокра, та й робити там нічогоюА от у січні та лютому сонечко вже починає частіше виглядати з-за хмар. Можна гати, що нового в нашому садочку. У лютому інколи дерева бувають прикрашені неначе білим мереживом, це дуже красиво.
Наприкінці березня сніг тане, але деревця наші ще сплять. Пташки голосно щебечуть, немов домовилися їх розбудити.
У квітні з'являється в садочку зелена травиця, потім зацвітають, сливи, вишні, а яблуньки й грушки все чекають. Оце витримка! І тільки в перші травневі дні неначе вибух — наш сад вкривається рожевими квіточками з неповторним ароматом. Святковий настрій саду, звичайно, передається й усій шкільній громаді. Гадаю, тепер усім зрозуміло, чому наш садочок радує нас весь рік — тому що ми піклуємося про нього, поливаємо літом у спекотні дні, просапуємо траву між деревами і маємо прекрасну змогу відпочити в саду та поласувати ранніми плодами.
А сад вдячно радує усіх своїми солодкими дарунками і дякує за до вчителів та школярів які знайшли час і бажання прийти і попрацювати у садку
Объяснение: