І. Розставити ( де потрібно) розділові знаки в реченнях, підкреслити (виділити жирним шрифтом) дієприкметникові й дієприслівникові звороти. В реченнях з дієприкметниковим зворотом вказати означуване слово. 1. Мати радісно перебирала своє добро вихваляючись його силою. 2. Я дивлюсь на схилене над насінням лице матері. 3. Воно чекаючи свого часу лежало на комині. 4. Мене нагородили книгою підписаною самим автором. 5. Скочивши на долівку узяв із мисника гранчасту склянку і холонучи почав наміряти насіння. 6. Глядачі схвильовані таким сюжетом сиділи мовчки. 7. Побоюючись навернутися на материні очі я подався до ставочка. 8. Актор обернений до зали спиною продовжував грати свою роль. 9. Прочитавши я спочатку зрадів а потім засмутився. 10. Зігрітий лагідним весняним сонцем степ вигравав різнобарв’ям. 11. Затиснувши в руці контрамарку я вскочив у школу. 12. Листок відірваний від календаря нагадував що незабаром канікули.

І,мабуть,над усе до загину треба віри людині в людину. Світ отой напівзабутий,здається,нині зітканим з туману. А мені,будь ласка,бубликів в’язку. Я мислю - отже існую. У калині,кажуть,живе материнська любов і мудрість. Буває,часом сліпну від краси.

ІІ. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.

Рости,моя пташко,мій маковий цвіте,розвивайся,поки твоє серце не розбите . Пусти мене,мій батеньку,на гори,де ряст весняний золотом жаріє. Спи,дитятко,сном міцним. Ой,не ходи,Грицю, та на вечорниці. Васильки у полі.васильки у полі,і у тебе, мила,васильки з-під вій. Де ти бродиш,моя доле?

Ось і прийшов, нарешті, довгоочікуваний місяць березень – перший весни диханье, місяць – капельник. У лісі, на полях, у садах і парках синявою відливають великі кучугури снігу, накидати останніми лютневими снігопадами, сильні ще ночами морози і бадьорять ранки, вирують часом хуртовини, але по тому, як все яскравіше і тепліше пригріває сонце, як опівдні дзвенить, граючи з сонцем, весела кришталева крапель, як радісніше цвірінькають горобці і голосніше воркують голуби, як весело і дзвінко виспівує свою коротеньку нехитру, але бадьору пісеньку жовтогруді синичка, відчувається непереборне наближення красуні-весни. Це її позивні, луна переможного маршу з півдня. Весну вже не зупиниш.